Макросоціологічні теорії соціально-історичного розвитку суспільства
Макросоціологічні теорії соціально-історичного розвитку суспільства
Соціологами сформульовано чимало таких теорій. Вони охоплюють, як правило, великі періоди історії, іноді навіть малюють загальну схему всесвітньо-історичного розвитку людства, намагаються передбачити характер майбутнього суспільства.
Зазвичай вони виходять за межі безпосередньо соціологічної проблематики, синтезують історичні, філософські, економічні, моральні, інші світоглядні теорії та уявлення. Проте вони грали і грають істотну роль в сучасному соціологічному мисленні.
Теорії ці, як правило, не узгоджуються чи погано узгоджуються між собою, іноді є альтернативними по відношенню один до одного. Але важливо насамперед те, що вони фіксують певні реальні сторони і фактори соціальних змін і соціально-історичного розвитку.
З усього їхнього різноманіття можна виділити чотири групи такого роду теорій, які є найбільш фундаментальними: соціально-економічні, соціокультурні, індустріально-технологічні та функціональні.
До числа соціально-економічних теорій можна віднести насамперед марксизм. З точки зору класиків марксизму (К. Маркса, Ф. Енгельса, В. І. Леніна) і практично всіх їхніх послідовників, вирішальним фактором соціальних змін в кінцевому рахунку є економічний розвиток, точніше – діалектика взаємодії продуктивних сил і виробничих відносин.
Соціокультурні теорії ставлять в основу зміни, що відбуваються в соціально-культурній сфері – у світоглядах, релігіях, системах цінностей, менталітеті і т. д. соціальних груп, товариств і цілих епох. Такі зміни вважаються найбільш фундаментальними, і саме вони визначають у кінцевому рахунку всі інші зміни, що відбуваються в суспільстві.
Індустріально-технологічні теорії інтерпретують соціальні зміни як в тій чи іншій мірі похідні від змін в технології матеріального виробництва.
Функціональні теорії. Виходячи із загальних постулатів структурного функціоналізму, Парсонс будує модель еволюції людських суспільств. Така еволюція розуміється ним насамперед як процес посилення структурної та функціональної диференціації соціальних систем, особливо соціальних інститутів, і, послідовно, рух суспільства від відносно простої структури до все більш складної.
Парсонс виділяє кілька типів досучасних, доіндустріальних суспільств. До них він відносить:
- розвиненіші первісні суспільства, основу яких складають скотарство і/або землеробство;