Політика подолання бідності в Україні

Політика подолання бідності в Україні

Специфічні особливості бідності в Україні мають прояв у наступному:

1. низький рівень життя населення в цілому
2. надмірне соціальне та майнове розшарування
3. розповсюдженість бідності серед працюючого населення
4. висока питома вага людей, що вважають себе бідними.

Проблема бідності населення в Україні набуває ще більшого звучання в умовах фінансово-економічної кризи, яка суттєво вплинула на соціально-економічний стан України. Світовий досвід свідчить про те, що у часи економічних га політичних криз проблема бідності надзвичайно загострюється та часто-густо здатна досягти масштабів соціальної катастрофи. Економічні негаразди неминуче призводять до зниження розміру заробітної плати, зростання заборгованостей із її виплати, зростання утриманців за рахунок звільнених та безробітних тощо, що веде внаслідок цього до зниження рівня доходів населення та зростання частки бідних.

Упродовж останніх років в Україні були розроблені та впроваджені певні заходи щодо подолання та попередження бідності населення. Про це свідчить ціла низка нормативно-правових документів, прийнятих Верховною Радою України та Урядом України. Офіційним визнанням чого слугує Указ Президента України “Про невідкладні заходи з подолання бідності”. На виконання Плану організації реалізації цього Указу розроблено проект Закону України «Про затвердження Загальнодержавної програми подолання та запобігання бідності в Україні на 2010-2015 роки».

Метою Програми є створення системи дій, спрямованих на зниження рівня бідності, подолання хронічної бідності, бідності серед працюючих та сімей з дітьми, особливо багатодітних сімей.

Одним із основних напрямів Програми є відновлення та стимулювання економічного зростання. Основними завданнями у цьому напрямі будуть: запровадження нових механізмів відновлення виробництва; стимулювання економічного зростання та соціального прогресу; створення умов для забезпечення стабільного розвитку галузей промисловості. Ці аспекти мають особливе значення для вирішення проблем бідності, адже ефективно впливати на бідність можна тільки на основі економічного зростання.

Розв’язання проблеми передбачається за такими напрямами:

• відновлення виробництва та стимулювання економічного зростання;
• сприяння зайнятості населення та розвитку ринку праці;
• удосконалення механізму оплати праці та соціального діалогу як основних чинників створення умов для гідної праці;
• розвиток системи соціального страхування;
• удосконалення пенсійної системи;
• реформування системи соціального захисту;
• соціальна підтримка сімей, дітей та молоді;
• поліпшення медичного обслуговування населення;
• удосконалення методологічних підходів до оцінки бідності та проведення моніторингу ефективності виконання Програми.