Поняття і завдання техніко-криміналістичного дослідження документів

Поняття і завдання техніко-криміналістичного
дослідження документів

Під час техніко-криміналістичного
дослідження письмових документів вирішуються дві групи завдань:

• ідентифікаційні;

• діагностичні
(неідентифікаційні).

До неідентифікаційних відносять:

– встановлення відносної та
абсолютної давності виконання документа;

– встановлення
місця виготовлення документа;

– встановлення
спільного походження різних документів;

– визначення
умов зберігання документів;

– встановлення
факту і способу підроблення або видозмінення документа;

– відновлення
пошкодженого тексту документа або самого матеріалу документа;

– підсилення
слабковидимих, виявлення невидимих і прихованих записів, а також закреслених, залитих,
заклеєних, пошкоджених або спалених документів;

– установлення
матеріалів письма або друку (наприклад, чи виконано запис пастою, що є в конкретному
стрижні ручки);

– встановлення способу виготовлення
документа;

– встановлення способу виконання
в документі окремих його реквізитів тощо.

До ідентифікаційних завдань
можна віднести:

– ідентифікація
цілого документа за його частинами;

– ідентифікація
штампів, печаток за їх відсотками;

– ідентифікація
друкарської машинки за текстом;

– ідентифікація
виконавця машинописного тексту;

– встановлення
конкретних друкарських апаратів і засобів виконання всього документа або певні його
реквізити;

– встановлення
групової належності матеріалу, яким зробле­но запис (марки олівця, джерела походження
паперу, інших матеріалів написаного) та ін.

Отже, техніко-криміналістичне
дослідження документів проводиться з метою встановлення:

– справжності
документів,

– установлення
часу, способу і засобів їх виготовлення;

– виявлення ознак повного
або часткового підроблення документів;

– невидимих і слабко видимих
записів;

– відновлення змісту пошкоджених,
спалених документів тощо.

Безпосередніми об’єктами техніко-криміналістичного
дослідження документів є:

– рукописні тексти і машинописні
тексти;

– документи, виготовлені поліграфічним
способом, їхні фрагменти, зокрема: бланки
документів, цінні папери, грошові білети тощо;

– знаряддя
письма: олівці, кулькові ручки, ручки-пера, фломастери тощо, друкарські машинки,
принтери; печатки, штампи;

– матеріали
документів (папір, картон тощо; чорнила, друкарська і штемпельна фарба; стрічки
для друкарських машинок, картриджі для принтерів, копіювальний папір; клеї; покрівельні
палітурні матеріали тощо);

– засоби
для підроблення документів: витравлювальні, змивальні матеріали та ін.