Поняття, значення та класифікація криміналістичних версій
Поняття, значення та класифікація
криміналістичних версій. Принципи їх побудови і перевірка
Методом організації розслідування
виступає планування дій осіб, які провадять це розслідування, а логічною основою
планування слугує версія.
Версія – обгрунтоване припущення
про наявність і обставини розслідуваної події або окремих фактів, що мають значення
для цього розслідування та які пояснюють походження, зміст і зв’язки між цими обставинами
і фактами.
За логічною природою версія
або, як її ще узагальнено називають, криміналістична версія є різновидом гіпотези,
яка, своєю чергою, буває:
а) науковою;
б) окремою;
в) робочою (тимчасовою).
Наукова гіпотеза – припущення про закономірності
розвитку природи, суспільства або мислення, тобто явищ, які мають загальний характер
і слугують предметом наукового дослідження.
Окрема – таке припущення, що співвідноситься
лише з певним одним або декількома фактами, явищами і пояснює тільки їх.
Робоча (тимчасова) гіпотеза, маючи
стосунок, як і окрема, лише до одного чи декількох фактів, слугує лише їх умовним
поясненням, яке має тимчасове значення і призначене для подальшого дослідження.
Версія – різновид окремої
гіпотези. Вона пояснює суть, походження і зв’язки лише окремих фактів, вона має
значення тільки для окремого випадку – щодо розслідуваної події чи певних її елементів
(на відміну від робочої гіпотези, версія не має тимчасового характеру; будучи сконструйованою,
вона претендує на істинність, тобто на постійність пояснення).
Отже, версії замінюються не
через свою тимчасовість, а тому, що вони після перевірки відпадають як неправильні,
помилкові).
Структура версії охоплює такі
обов’язкові елементи:
а) основу, базис, тобто достовірні
відомості, якими володіє компетентна особа, що буде конструювати версію;
б) логічне опрацювання інформації,
обдумування (обмірковування) її;
в) припущення, тобто об’єктивне
пояснення події, дії, явища, процесу, висунуті внаслідок усвідомлення інформації
– власне конструювання версії;
г) мисленнєве дослідження
версій, що полягає в умовному передбаченні всіх можливих наслідків;
д) практичну перевірку та
оцінювання всіх сконструйованих версій.
Через складну внутрішню структуру
версії необхідно класифікувати за різними критеріями.
За обсягом понять або пояснюваних
ними фактів версії поділяються на:
1. Загальні.
2. Окремі.
Загальні пояснюють подію в
цілому, а також причиновий зв’язок між фактами, які входять до складу злочину.
Окремі стосуються наявності
й характеру окремих фактів, які підлягають доказуванню (суб’єкт злочину, спосіб
учинення злочину, форма, вид вини тощо).
Тобто, окремі версії конструюються
для пояснення окремих обставин: мотиву, часу, місця, особи злочинця або потерпілого;
знарядь злочину або предметів кримінального посягання, місця переховування викраденого,
а також трупа і його частин; походження й механізму утворення окремих слідів тощо.
Під час розслідування конкретного
злочину версії повинні утворювати систему. Системність версій полягає в тому, що
для розкриття злочину конструюється не одна, а декілька загальних версій, всередині
яких, своєю чергою, будується система окремих версій, яка охоплює всі елементи предмета
доказування щодо цього злочину: крім цього, ні одна з окремих версій не повинна
суперечити конкретній загальній.
За сферою використання або
суб’єктом конструювання:
1. Слідчі.
2. Оперативно-розшукові.
3. Судові.
4. Експертні.
5. Версії
інших учасників кримінального процесу.
У слідчих версіях – суб’єктом
конструювання виступає слідчий; до слідчих можуть також належати всі версії, що
конструюються під час проведення слідства (підозрюваними, обвинуваченими, потерпілими
тощо).
Оперативно-розшукові версії
в основному перевіряються непроцесуальиим способом, а тому отримані дані (орієнтовного
плану) ніяк не завжди трансформуються в докази.
Експертні версії, що конструюються
для вирішення неюридичних питань, попри виняткове їх значення, часто відіграють
в основному допоміжне (проміжне) значення – роль у ході і процесуального встановлення
елементів предмета доказування.
Судові версії у більшості
випадків мають перевірковий характер, який змінюється лише у випадках спростування
або сумнівності висновків обвинувального документа.
Оперативно-розшукові версії
можуть трансформуватись у слідчі та бути прийнятими до перевірки оперативним працівником;
імовірний висновок експерта, що становить собою різновид експертної версії, може
бути використаний слідчим як орієнтовна інформація і перевіряється ним під час виконання
слідчих дій; суд, будуючи судові версії, вправі зобов’язати слідчого проводити їх
перевірку.
Перевірка версій означає,
що після конструювання версій та визначення питань, що підлягають з’ясуванню, слідчий
намічає, які, де, як він буде відшукувати докази, що підтвердять або спростують
ту чи іншу версію.
Планування шляхів перевірки
версій, як планування взагалі, носить творчий характер, який є несумісний із нав’язуванням
слідчому наперед визначених схем, котрі він зобов’язаний автоматично виконати.
Процес пізнання невідомого,
яким є розслідування, завжди є творчим, атому шаблон, пошуки «універсальної відмички»
неухильно приведуть до невдачі (поразки).
Перевірка версій
– це діяльність, спрямована па встановлення фактичних обставин, які підтверджують
або спростовують припущення, що утворювало зміст версії.
Перевірка, повинна відповідати певним вимогам – правилам:
– із
версій повинні бути отримані всі наслідки;
– наслідки
повинні бути логічно обумовлені між собою;
– результати
перевірки окремих версій використовуються як підстави для конструювання загальних
версій;
– послідовність
перевірки визначається практичними умовами розслідування;
– перевірка
версії може бути здійснена як слідчим, так і оперативним способом.