Оформлення документів у нотаріуса

Розділ
2. ОФОРМЛЕННЯ ДОКУМЕНТІВ У НОТАРІУСА

Оформлення довіреності у
нотаріуса

Нотаріуси посвідчують довіреності, складені
від імені фізичної особи або юридичної особи, на ім’я однієї або кількох осіб з
чітко визначеними юридичними діями, які належить учинити представникові.
Довіреність та її скасування підлягають обов’язковій реєстрації в Єдиному
реєстрі довіреностей відповідно до вимог Положення про Єдиний реєстр
довіреностей.

Довіреність на вчинення правочину, який
відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто довірителем,
нотаріусом не посвідчується. Довіреність на укладання договору дарування, у
якій не встановлено імені обдаровуваного, є нікчемною.

У тексті довіреності мають бути зазначені
місце і дата її складання (підписання), прізвища, імена, по батькові (повне
найменування юридичної особи), місце проживання (місцезнаходження юридичної
особи) представника і особи, яку представляють, а в необхідних випадках і
посаду, яку вони займають. У довіреностях на ім’я адвокатів зазначаються їх
статус та членство в адвокатському об’єднанні (якщо адвокат є членом
адвокатського об’єднання).

Строк, на який може бути видана довіреність,
визначається цивільним законодавством України. Якщо строк довіреності не
встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії. Строк дії
довіреності зазначається літерами.

Довіреність, у якій не зазначена дата її
посвідчення, є нік­чемною.

Довіреність, призначена для вчинення дій за
кордоном, яка не містить указівок про строк її дії, зберігає силу до її
скасування особою, яка видала довіреність.

При посвідченні довіреності на ведення справи
в суді нотаріус роз’яснює довірителю, що уповноважена особа (представник)
вправі вчиняти від його імені усі процесу­альні дії. Обмеження повноважень
представника щодо вчи­нення конкретних процесуальних дій мають бути обумов­лені
в довіреності.

Довіреність, видана в порядку передоручення,
підлягає нотаріальному посвідченню після подання основної довіре­ності, у якій
застережене право на передоручення, або після подання доказів того, що
представник за основною довіреністю примушений до цього обставинами для охорони
інтересів особи, яка видала довіреність. Довіреність, видана в порядку
передоручення, не може містити в собі більше
прав, ніж їх передано за основною довіреністю. Строк дії довіреності,
виданої за передорученням, не може перевищу­вати строку дії основної
довіреності, на підставі якої вона ви­дана. У довіреності, виданій у порядку
передоручення, ма­ють бути вказані час і місце посвідчення основної
довіреності, прізвище, ім’я, по батькові і місце проживання особи, якій видана
основна довіреність, і особи, якій вона передоручає свої повноваження, а в
необхідних випадках і їх службове становище. На основній довіреності робиться
відмітка про передоручення.

Особа, яка видала довіреність, за винятком
безвідкличної, може у будь-який час скасувати довіреність або передоручення.

Посвідчені нотаріусами довіреності, а також
довіреності, видані в порядку передоручення, припинення їх дії, підлягають
обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі довіреностей у порядку, установленому
Положенням про Єдиний реєстр довіреностей.

Посвідчення вірності копій
(фотокопій) документів і витягів з них. Засвідчення вірності перекладу

Нотаріуси засвідчують вірність копій
(фотокопій) документів, виданих юридичними особами за умови, що ці документи не
суперечать законові, мають юридичне значення і засвідчення вірності їх копій
(фотокопій) не заборонено законом. Вірність копії (фотокопії) документа,
виданого фізичною особою, засвідчується у тих випадках, коли справжність
підпису фізичної особи на оригіналі цього документа засвідчена нотаріусом або
посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування або за місцем
роботи, навчання, проживання чи лікування фізичної особи.

Забороняється засвідчувати вірність копій
паспорта, документів, що його замінюють, військового квитка, депутатського
посвідчення, службових посвідчень та інших документів, знімання копії з яких не
допускається. Не допускається засвідчення вірності копії (фотокопії) з
документа, на підставі якого відповідні установи видають оригінал документа
(довідки про народження дитини, довідки про смерть), а також засвідчення
вірності копії (фотокопії) з додатка без пред’явлення основного документа
(витяг із залікової відомості).

Вірність копії (фотокопії) з копії (фотокопії)
документа може бути засвідчена нотаріусом, якщо вірність копії (фо­токопії)
засвідчена в нотаріальному порядку або якщо ця копія (фотокопія) видана
юридичною особою, що видала оригінал документа. В останньому випадку копія
докумен­та має бути викладена на бланку юридичної особи з прик­ладенням печатки
і з відміткою про те, що оригінал документа знаходиться в справах юридичної
особи, яка видала документ.

Вірність копії (фотокопії) з копії рішення
суду (витяг з нього) може бути засвідчена нотаріусом за наявності відмітки про
те, що це рішення набрало законної сили і що оригінал рішення знаходиться в
суді з зазначенням номера справи.

Засвідчення копій (фотокопій) офіційних
документів, які видаються органами реєстрації актів громадянського стану і
надалі використовуватимуться за кордоном, нотаріусами здійснюється лише після
попередньої легалізації оригіналів цих документів або проставляння апостиля.

Вірність витягу може бути засвідчена лише у
тому ви­падку, коли його зроблено з документа, у якому міститься рішення
кількох не зв’язаних між собою питань. Витяг має відтворювати повний текст
частини документа з певного питання. При виготовленні витягу з
багатосторінкового до­кумента обов’язково відтворюється текст першої та остан­ньої
сторінок, які надають можливість ідентифікувати до­кумент, вірність витягу з
якого засвідчується.

Засвідчення
вірності перекладу

Нотаріус засвідчує вірність перекладу
документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус
не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено
перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус. При цьому
перекладач поряд з документом, що встановлює його особу, повинен представити
документ, який стверджує його кваліфікацію.

Якщо при вчиненні нотаріальної дії
(посвідчення угоди, засвідчення вірності копії та ін.) одночасно вчиняється й
переклад на іншу мову, то переклад вміщується поруч з оригіналом угоди, копією
тощо на одній сторінці, розділеній вертикальною рискою таким чином, щоб
оригінальний текст розташовувався на лівій стороні, а переклад — на правій.
Переклад має бути зроблений з усього тексту документа, що перекладається, і
закінчуватися підписами. Під перекладом вміщується підпис перекладача.
Посвідчувальний напис викладається під текстами документа і перекладу з нього.
Переклад, розміщений на окремому від оригіналу чи копії аркуші, прикріплюється
до нього, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса і його печаткою.