Структура та динаміка злочинності

3. Структура та динаміка злочинності

Коли одним
показник злочинності є цілим, а другі входять до нього і в сумі складають це
ціле, визначається співвідношення частин і цілого. Ціле приймається за 100%, і
вираховується, скільки відсотків від цілого припадає на певні його частини,
тобто визначається його частка у цілому. Формула для вирахування частки має
наступний вигляд:

де – показник злочинності, який становить частину, – показник злочинності, який становить ціле
щодо першого показника, – частка даного показника від показника,
взятого за ціле.

У залежності від
мети кримінологічного аналізу можуть розраховуватися частки окремих або всіх
елементів структури цілого. Зазначені дані можуть бути представлені у таблиці
або рисунку (графіку або діаграми) тобто у графічному зображенні у вигляді
точок, ліній та геометричних фігур, параметри яких відбивають відповідні
статистичні дані.

Співвідношення
між кількістю зареєстрованих злочинів та кількістю виявлених осіб, що їх
вчинили, дозволяє у першому наближенні оцінити, кількість яких випадків є
більшою: коли один злочин вчинило декілька осіб, чи, коли декілька злочинів
вчинила одна особа. Крім того, воно певною мірою характеризує повноту виявлення
осіб, які вчинили злочини.

Приклад: В
Україні у 2004 р. було зареєстровано 520105 злочин і виявлено 260702 особи, що
вчинили злочини, відповідно співвідношення між цими абсолютними показниками
становило , тобто на одну виявлену особу, що вчинила
злочин, припадає 2 зареєстрованих злочини.

Рекомендується
використовувати цей показник у сукупності з іншими, зокрема з такими, як
кількість злочинів, вчинених групою осіб, кількість нерозкритих злочинів, тобто
злочинів, щодо яких не виявлені особи, що їх вчинили. В державній статистичній
звітності та документах первинного обліку відсутні дані щодо кількості осіб, які
вчинили декілька злочинів (наприклад, 2, 3, 4 і більше), що обмежує можливості
більш ефективного використання даного показника.

Система відносних
показників, які характеризують співвідношення даних про вчинені злочини, що
фіксуються на різних стадіях процесу кримінального судочинства, дозволяє
оцінити ефективність функціонування системи кримінального судочинства на всіх
його етапах, виявити в ній слабкі місця, які негативно позначаються на стані
злочинності. До числа таких даних належить кількість заяв та повідомлень про
злочини, що надійшли до органів внутрішніх справ; кількість зареєстрованих
злочинів; кількість розслідуваних злочинів, по яких кримінальні справи
направлено до суду (ст.232 КПК), а також злочинів, кримінальні справи щодо яких
направлено до суду відповідно до ст. 430 КПК (протокольна форма досудової
підготовки матеріалів).

Співвідношення
кількості осіб, які вчинили злочини, і матеріали щодо яких розглядаються на
різних стадіях процесу кримінального судочинства, може бути побудовано шляхом
зіставлення наступних показників: кількість виявлених осіб, що вчинили злочини;
кількість виявлених осіб, що вчинили злочини і були притягнуті до кримінальної
відповідальності; кількість осіб, засуджених за вчинення злочину, та кількість
осіб, засуджених за вчинення злочину до позбавлення волі. Воно дозволяє
визначити, в якій мірі особи, що вчинили злочини, піддаються кримінальній
відповідальності та покаранню.

Ці показники
знаходяться у відносинах узгодження і можуть зіставлятися у два способи: з
останнім показником ряду, який приймається за одиницю, як на рис. 2.1;
послідовно з кожним наступним показником за виключенням останнього.

Співвідношення
результатів розгляду заяв та повідомлень про злочини, що надійшли до органів
внутрішніх справ, на певних процесуальних стадіях дозволяє оцінити ефективність
та якість роботи органів внутрішніх справ щодо протидії злочинності. Воно
визначається шляхом зіставлення кількості заяв та повідомлень про злочини, що
надійшли до органів внутрішніх справ; кількості заяв та повідомлень про
злочини, інформація, викладена в яких, не підтвердилася; кількості заяв та
повідомлень про злочини, які не було опрацьовано; кількості заяв та повідомлень
про злочини, за якими було прийнято рішення згідно зі ст.97 КПК України,
зокрема, про порушення кримінальної справи, про відмову у порушенні
кримінальної справи, про передачу матеріалів за належністю; кількості постанов
про відмову у порушенні кримінальної справи, скасованих прокурором, у тому
числі, з порушенням кримінальної справи та для додаткової перевірки.

Ці дані є
результатом послідовного розділення цілого на частини за певними ознаками.
Результати зіставлення можуть бути представлені у груповій таблиці, тобто
таблиці, в якій основний показник розподіляється на групи за певною ознакою. В
даному випадку кількість заяв та повідомлень про злочини, що надійшли до
органів внутрішніх справ послідовно розподіляється на групи за результатами
первинної перевірки, характером прийнятого рішення, наслідком відміни
прокурором рішення про відмову у порушенні кримінальної справи.

У разі потреби ці
дані можуть бути представлені в окремих таблицях меншого розміру або у
діаграмах, в яких будуть наведені частки щодо кожного з показників, прийнятих
за ціле. Якщо у тексті аналізу вже зазначалися абсолютні показники, то у таких
таблицях або діаграмах можуть міститися тільки відповідні відносні показники.
Найбільш зручною формою представлення таких даних є секторальна діаграма, тобто
діаграма, побудована на представлені кола як цілого, що складає 100%, і відображенні
його частин як секторів кола, величина яких відповідає значенню частки.
Секторальна діаграма є найбільш наочною формою візуального представлення
відносних показників структури, яка дозволяє порівнювати дані по різних
територіальних одиницях та за різні періоди.

Динаміка злочинності, тобто характер її змін у часі
визначається шляхом порівняння даних щодо злочинності за певну кількість
часових проміжків (як правило років) та встановлення закономірностей або
основних тенденцій її розвитку.

Аналіз
динаміки злочинності передбачає побудову так званих рядів динаміки або часових
рядів, тобто сукупностей хронологічно впорядкованих значень абсолютних або
відносних показників злочинності (рівнів динамічного ряду). Ряди динаміки можуть бути інтервальними, тобто такими, що містять
дані за певний проміжок часу, та моментними, що складаються з даних, взятих на
певний момент часу, тобто певну дату. Сумування рівнів інтервального ряду є
можливим, а моментного – не має смислу, оскільки передбачає повторне рахування
вже обрахованих даних. В практиці кримінологічного аналізу використовуються в
основному інтервальні ряди динаміки.

При
визначенні періоду часу, за який здійснюється аналіз динаміки доцільно
дотримуватися наступних методичних положень:

1. в якості початкового не обирати
   рік, в якому відбулося різке коливання (зменшення або зростання) показників
   злочинності, оскільки це призведе до штучного зменшення або збільшення
   показників динаміки;
2. тривалість ряду динаміки має бути
   достатньою для визначення її закономірностей. Мінімальна тривалість складає 4-5
   років. Більша тривалість ряду дає можливість зробити більш достовірні висновки
   щодо закономірностей динаміки злочинності;
3. ряд динаміки не повинен починатися
   або включати в середині ряду рік, в якому відбулося значне збільшення або
   зменшення кількості складів злочинів в КК України, які часто вчиняються та
   істотно впливають на рівень злочинності. Такий рік може бути кінцевим у ряду
   динаміки. Починати аналіз доцільно з року, який є наступним за роком внесення
   зазначених змін до КК.

Існує різниця між періодом, за який
здійснюється аналіз злочинності в цілому, і періодом, за який аналізується
власне її динаміка. Показники динаміки розраховуються, починаючи з року,
наступного за початковим роком періоду, за який проводиться кримінологічний
аналіз злочинності. При цьому показники початкового року вважаються базою для
порівняння, на основі якої розраховуються показники динаміки.

Простішим
рядом динаміки є сукупність хронологічно впорядкованих щорічних значень певного
абсолютного або відносного показника. Такі довгі ряди динаміки доцільно
наводити на початку кримінологічного аналізу для виявлення основної тенденції
змін стану злочинності. При побудові таблиць, які охоплюють тривалий період
часу, для більш компактного представлення даних доцільно розміщати щорічні
показники по вертикалі.

Приклад

Динаміка кількості зареєстрованих злочинів та осіб, що їх вчинили в Україні в 1972 – 2004
рр.

Роки	Кількість зареєстрованих злочинів	Загальна кількість виявлених осіб, що вчинили злочини	Співвідношення між кількістю зареєстрованих злочинів та кількістю виявлених осіб, що їх вчинили
1972	135646	142140	0,95
1973	128340	136752	0,94
1974	144325	142517	1,01
1975	145117	152761	0,95
1976	148514	153411	0,97
1977	141604	138455	1,02
1978	155088	145240	1,07
1979	178019	153623	1,16
1980	196902	175244	1,12
1981	209135	189252	1,11
1982	212990	196551	1,08
1983	236580	209083	1,13
1984	229712	203034	1,13
1985	249553	226072	1,10
1986	248663	230236	1,08
1987	237821	204482	1,16
1988	242974	172703	1,41
1989	322340	173997	1,85
1990	369804	186683	1,98
1991	405516	187468	2,16
1992	480478	207326	2,32
1993	539299	242363	2,23
1994	571891	269061	2,13
1995	641860	340421	1,89
1996	617262	339530	1,82
1997	589208	337908	1,74
1998	575982	330067	1,75
1999	558716	316995	1,76
2000	553594	309057	1,79
2001	503676	284724	1,77
2002	450661	270307	1,67
2003	556351	259721	2,14
2004	520105	260702	1,99

Ці
дані показують основний напрям змін, які відбувалися з даними показниками
протягом аналізованого періоду, і дають можливість зробити загальний висновок
щодо їх постійного чи переважного зростання або зменшення.

Показники
динаміки, представлені у вигляді діаграм, чітко демонструють основну тенденцію
змін у часі певного показника дозволяють визначити, який показник змінювався
більше. Діаграма може бути побудована у вигляді полігону, тобто ламаної лінії,
проведеної через точки, які відображають значення показника у певний період
часу (рис. 2.4) або гістограми – сукупності стовпчиків, висота яких відбиває
значення показника у певний період часу.

Приклад

Динаміка основних показників злочинності в Україні у 1996-2004 рр.

Приклад

Динаміка основних
показників злочинності в Україні у 1996-2004 рр.

В
одній діаграмі можуть міститись і полігон, і гістограма, а також наводитись дві
шкали виміру для показників, які виражаються в різних одиницях.

Приклад

Динаміка кількості зареєстрованих злочинів та коефіцієнту злочинності в Україні у 1992-2004 рр.

Для
визначення кількісних параметрів динаміки показників злочинності застосовуються
відносні показники динаміки, які отримуються шляхом співвіднесення рівнів
динамічного ряду між собою. До основних показників динаміки належать абсолютний
приріст (зниження), коефіцієнт зростання (зниження), темп зростання (зниження),
темп приросту (зменшення).

Застосовується
співвіднесення двох видів: рівня ряду динаміки кожного року з рівнем
початкового року (базисний метод), рівня ряду динаміки кожного року з рівнем попереднього
року (ланцюговий метод). Відповідно, показники динаміки можуть бути базисними
або ланцюговими.

Абсолютний
приріст (зниження) – це різниця між рівнем ряду динаміки певного року та рівнем
ряду динаміки початкового або попереднього року, отримана шляхом простого
віднімання однієї величини від іншої. В залежності від того, більше чи менше
рівень ряду динаміки від того, від якого він віднімається, абсолютний приріст
може бути додатним або від’ємним числом.

Сума ланцюгових абсолютних приростів (знижень)
складає базисний абсолютний приріст (зниження) ряду динаміки (року), яким
закінчується період аналізу.

Приклад

Динаміка злочинності в Україні в 1996-2004
рр.

Показники	Роки
	1996	1997	1998	1999	2000	2001	2002	2003	2004
Загальна кількість зареєстрованих злочинів	617262	589208	575982	558716	553594	503676	450661	556351	520105
Абсолютний приріст (зниження) до 1996 р.		-28054	-41280	-58546	-63668	-113586	-166601	-60911	–97157
Абсолютний приріст (зниження) до попереднього року		-28054	-13226	-17266	-5122	-49918	-53015	105690	–36246
Загальна кількість виявлених осіб, що вчинили злочини	339530	337908	330067	316995	309057	284724	270307	259721	260702
Абсолютний приріст (зниження) до 1996 р.		-1622	-9463	-22535	-30473	-54806	-69223	-79809	–78828
Абсолютний приріст (зниження) до попереднього року		-1622	-7841	-13072	-7938	-24333	-14417	-10586	981

Абсолютне
зниження кількості зареєстрованих злочинів у 2004 р. порівняно з показником
2003 р. становить 520105 – 556351 = -36246, абсолютне зниження кількості таких
злочинів у 2001 р. порівняно з показником 2000 р. дорівнювало 503676 – 553594 =
-49918 тощо.

Більш
наочними і придатними для порівняння є: коефіцієнт зростання (зниження) або
коефіцієнт динаміки – відношення рівня ряду динаміки певного року до рівня ряду
динаміки початкового або попереднього року; темп зростання (зниження) – теж
саме відношення, виражене у відсотках; темп приросту (зменшення) – відношення
різниці між рівнем ряду динаміки певного року та рівнем ряду динаміки
початкового або попереднього року, поділене на рівень ряду динаміки початкового
або попереднього років і помножене на 100 відсотків.

Ці
показники розраховуються так:

Коефіцієнт
зростання (зниження) або динаміки:

де – коефіцієнт зростання
(зниження) базисний, – коефіцієнт зростання (зниження) ланцюговий, – рівень певного ряду
динаміки, – рівень попереднього
ряду динаміки, – базисний рівень ряду
динаміки;

Темп
зростання (зниження):

де – базисний темп
зростання (зниження), – ланцюговий темп зростання (зниження);

Темп
приросту (зменшення):

де – темп приросту
(зменшення) базисний, – темп приросту (зменшення) ланцюговий.

Приклад

Динаміка злочинності в Україні в 1996 – 2004 рр.

Показники	Роки
	1996	1997	1998	1999	2000	2001	2002	2003	2004
Загальна кількість зареєстрованих злочинів	617262	589208	575982	558716	553594	503676	450661	556351	520105
Коефіцієнт зростання (зниження) до 1996 р.	–	0,95	0,93	0,91	0,90	0,82	0,73	0,90	0,84
Коефіцієнт зростання (зниження) до попереднього року.	–	0,95	0,98	0,97	0,99	0,91	0,89	1,23	0,93
Темп росту (зниження) до 1996 р. (у %)	100	95,5	93,3	90,5	89,7	81,6	73	90,1	84,3
Темп росту (зниження) до попереднього року (у %)	100	95,5	97,7	97	99,1	91	89,5	123,4	93,5
Темп приросту (зменшення) до 1996 р. (у %)	–	-4,5	-6,7	-9,5	-10,3	-18,4	-27	-9,9	-15,7
Темп приросту (зменшення) до попереднього року (у %)	–	-4,5	-2,2	-3	-0,9	-9	-10,5	23,5	-6,5

Добуток
ланцюгових коефіцієнтів зростання (зниження) дорівнює базисному коефіцієнту
зростання (зниження) за останній рік аналітичного періоду. Ділення базисного
коефіцієнту зростання (зниження) на аналогічний показник попереднього року дає
ланцюговий коефіцієнт зростання (зниження) за цей рік. В процесі аналізу динаміки злочинності доцільно використовувати як
базисні, так і ланцюгові показники. Це дозволить більш повно і всебічно
охарактеризувати процес динаміки в цілому та визначити його особливості в
окремі роки періоду, який аналізується.

При
підготовці аналітичного документу часто використовуються або тільки ланцюгові
або тільки базисні показники динаміки. У будь-якому випадку треба чітко
зазначати, який саме показник динаміки використовується в аналізі.

Для
формулювання узагальненої оцінки ряду динаміки використовуються також середні
показники. Середня являє собою величину, до якої найбільше наближені всі рівні
ряду динаміки. Вона є кількісним параметром центральної тенденції ряду динаміки
й усуває річні коливання його рівнів в окремі роки. Середній показник
використовується, якщо ряд динаміки є достатньо тривалим. Чим ряд динаміки
більше, тим більш стійка середня.

Середня
добре виражає основну тенденцію, якщо ряд динаміки протягом всього періоду
аналізу змінюється в одному напрямі (зростання або зниження) і не має значних
коливань, тобто є достатньо однорідним. За наявності таких коливань
використання середньої є некоректним.

Існує
декілька видів середньої. Для інтервального ряду динаміки абсолютних показників розраховується середня арифметична
проста:

де  – середня,  – рівні ряду динаміки –го періоду,  – кількість рівнів ряду динаміки,  – знак суми.

Приклад

Середня кількість
зареєстрованих злочинів протягом 1996-2004рр. складала: 

Різниця між найбільшим (1996 р.) та
найменшим (2002 р.) рівнями ряду динаміки складала 166601 тобто 27% від рівня
базисного року. Це дозволяє констатувати відсутність протягом аналізованого
періоду надто значних коливань рівнів ряду динаміки і вважати середню
арифметичну достатньо точною кількісною характеристикою стану зареєстрованої
злочинності.

Аналогічним
чином розраховується середній абсолютний приріст (зниження), але за умови
збереження єдиної тенденції змін протягом всього аналізованого періоду.

Приклад

Середнє зниження протягом 1997-2002 рр. становило

Оскільки
тенденція протягом всього періоду залишалася незмінною можна спростити
розрахунок таким чином: від показника початкового року відняти показник
кінцевого року і поділити на кількість років у періоді

У
цьому прикладі середнє абсолютне зниження не може вважатися достатньо точним
показником тенденції динамічного ряду, оскільки його окремі рівні надто сильно
розрізняються за величиною. Так, показник 2002 р. перевищує відповідний
показник 2000 р. у 10,4 разу, показник 1997 р. перевищує показник 1998 р. у 2,1
разу тощо.

При
аналізі неоднорідного і досить тривалого ряду динаміки можна використовувати
для характеристики окремих однорідних його відрізків групові середні, то середні,
які розраховуються для групи років даного ряду динаміки.

Приклад

За даним, наведеними у таблиці 2.8,
середня кількість зареєстрованих злочинів склала у 1972-1977 рр. 140591, у
1981-1988 рр. – 233429, у 1997-2003 рр. – 541170. Оскільки у ці періоди
кількість зареєстрованих злочинів не зазнавала значних коливань, відповідні
групові середні досить точно відображають тенденцію зареєстрованої злочинності
за ці відрізки часу.

Середні
показники динаміки не можуть бути розраховані як середні арифметичні, оскільки
вони є відносними або вторинними показниками, підсумовування яких позбавлено
смислу. Середній коефіцієнт зростання (зниження) розраховується як середня
геометрична за формулою:

 або  

де  – середній коефіцієнт
зростання (зниження),  – рівні ряду динаміки,  – число років у аналізованому періоді,  – ланцюгові
коефіцієнти зростання (зниження) за кожний рік,  – базисний коефіцієнт
зростання (зниження) останнього року аналізованого періоду. В основі цього
розрахунку лежить вищезазначений зв’язок між ланцюговими коефіцієнтами
зростання (зниження) і базисним коефіцієнтом зростання (зниження) за весь
аналізований період, а саме, те, що базисний коефіцієнт дорівнює добутку
ланцюгових коефіцієнтів.

Приклад

Середній коефіцієнт зниження
кількості зареєстрованих протягом 1997-2002 рр. злочинів становив

Відповідно середній темп зниження
буде складати 95,0%, а середній темп зменшення – 5,0% на рік.

Визначення
середніх відносних показників динаміки, так само як і абсолютних має сенс, коли
процес динаміки розвивається в одному напрямі – тільки зростання або тільки
зниження. Оскільки ряди динаміки, які аналізуються в процесі кримінологічного
аналізу злочинності, здебільшого коливаються то в бік зростання, то зниження,
використання єдиних середніх показників динаміки для всього ряду здебільшого є
неможливим. Крім того, сам розрахунок зазначених показників є дещо складним та
незручним. З огляду на сказане, рекомендується використовувати середні відносні
показники динаміки лише в окремих випадках.

Повна
та всебічна оцінка динаміки злочинності може бути забезпечена тільки на основі
використання в процесі аналізу всього комплексу абсолютних та відносних її
показників та їх системного аналізу.

Приклад

Стандартна таблиця даних щодо
динаміки злочинності може мати наступний вигляд:

Динаміка злочинності в Україні в 1996-2004 рр.

Показники	Роки									В серед.
	1996	1997	1998	1999	2000	2001	2002	2003	2004
Загальна кількість зареєстрованих злочинів	617262	589208	575982	558716	553594	503676	450661	556351	520105	547283,9
Темп приросту (зменшення) до 1996 р. (у %)	–	-4,5	-6,7	-9,5	-10,3	-18,4	-27	-9,9	-15,7	–
Темп приросту (зменшення) до попереднього року (у %)	–	-4,5	-2,2	-3	-0,9	-9	-10,5	23,5	-6,5	–
Коефіцієнт злочинності на 100 тис. всього населення	1214	1169	1153	1130	1131	1039	938	1166	1100	1115,6
Темп приросту (зменшення) до 1996 р. (у %)	–	-3,7	-5	-6,9	-6,8	-14,4	-22,7	-4	-9,4	–
Темп приросту (зменшення) до попереднього року (у %)	–	-3,7	-1,4	-2	0,1	-8,1	-9,7	24,3	-5,7	–
Коефіцієнт злочинності на 100 тис. населення 14 років і старше	1517	1451	1418	1375	1363	1229	1100	1358	1269	1342,2
Темп приросту (зменшення) до 1996 р. (у %)	–	-4,4	-6,5	-9,4	-10,2	-19	-27,5	-10,5	-16,3	–
Темп приросту (зменшення) до попереднього року (у %)	–	-4,4	-2,3	-3	-0,9	-9,8	-10,5	23,5	-6,6	–
Загальна кількість виявлених осіб, що вчинили злочини	339530	337908	330067	316995	309057	284724	270307	259721	260702	301001,2
Темп приросту (зменшення) до 1996 р. (у %)	–	-0,5	-2,8	-6,6	-9	-16,1	-20,4	-23,5	-23,2	–
Темп приросту (зменшення) до попереднього року (у %)	–	-0,5	-2,3	-4	-2,5	-7,9	-5,1	-3,9	0,4	–
Відношення до числа зареєстрованих злочинів (у %)	55	57,3	57,3	56,7	55,8	56,5	60	46,7	50,1	55,0
Коефіцієнт злочинної активності на 100 тис. всього населення	668,1	670,8	661,2	641,3	631,7	587,6	563,1	544,6	551,6	613,3
Темп приросту (зменшення) до 1996 р. (у %)	–	0,4	-1	-4	-5,4	-12	-15,7	-18,5	-17,4	–
Темп приросту (зменшення) до попереднього року (у %)	–	0,4	-1,4	-3	-1,5	-7	-4,2	-3,3	1,3	–
Кількість осіб, засуджених по вироках, що набрали законної сили	242124	237790	232598	222239	230903	201627	194212	201079	204794	218596,2
Темп приросту (зменшення) до 1996 р. (у %)	–	-1,8	-3,9	-8,2	-4,6	-16,7	-19,8	-17	-15,4	–
Темп приросту (зменшення) до попереднього року (у %)	–	-1,8	-2,2	-4,5	3,9	-12,7	-3,7	3,5	1,8	–
Відношення до числа виявлених осіб, що вчинили злочини (у %)	71,3	70,4	70,5	70,1	74,7	70,8	71,8	77,4	78,6	72,8
Коефіцієнт судимості на 100 тис. всього населення	476	472	465	449	471	416	404	421	433	445,2
Темп приросту (зменшення) до 1996 р. (у %)	–	-0,8	-2,3	-5,7	-1,1	-12,6	-15,1	-11,6	-9	–
Темп приросту (зменшення) до попереднього року (у %)	–	-0,8	-1,5	-3,4	4,9	-11,7	-2,9	4,2	2,9	–

При
здійсненні аналізу динаміки стану злочинності необхідно визначити тип динаміки
кожного показника та зазначити зміни тенденції, які відбулися в ній протягом
аналізованого періоду.

При
аналізі рядів динаміки, в яких спостерігалося постійне зростання або постійне
зниження доцільно вказати абсолютні показники початкового та кінцевого року аналізованого
періоду, середні та сумарні темпи приросту або зменшення. У рядах динаміки, для
яких є характерними різкі сплески (зростання або зниження) в один або декілька
років, слід додатково навести абсолютні показники та ланцюгові темпи приросту
або зменшення у цей рік або роки. Якщо ряд динаміки істотно коливався то в бік
зростання, то зниження, то доцільно окремо охарактеризувати всі періоди
зростання та зниження, зазначивши їх абсолютні параметри, темпи зростання або
зниження, групові середні.

У
рядах динаміки, які складаються з даних про стан злочинності за місяць або
квартал, слід визначати сезонні коливання, тобто
стійки зміні (підйоми та зниження) показників стану злочинності, які постійно
протягом ряду років відбуваються у певні місяці або квартали внаслідок зміни
сезонів. Характеристика сезонних
коливань є важливою як для
оперативної оцінки стану злочинності і прийняття управлінських рішень щодо
маневрування силами та засобами органів внутрішніх справ, так і для проведення
тривалого аналізу криміногенної ситуації і здійснення стратегічного планування
діяльності щодо протидії злочинності.

Певне
уявлення про такі коливання можна отримати шляхом відповідного візуального
представлення місячних або квартальних даних. На діаграмах чітко простежується
так звана сезонна хвиля, тобто
періоди сезонних підйомів та спадів щомісячної кількості злочинів, які
реєструються в Україні. Вже ці дані є достатньо інформативними для оцінки стану
злочинності у певні сезони року.

Приклад

Динаміка щомісячної кількості злочинів, зареєстрованих в Україні у 1998-2001 рр.

В Україні протягом зазначеного періоду сезонні підйоми
спостерігалися у лютому, березні, червні та грудні, спади – у січні, квітні,
липні, серпні та листопаді.

Для
визначення кількісних параметрів сезонних коливань, які б були придатними для
порівняння з аналогічними коливаннями за інший період часу або з відповідними
даними по інших територіальних одиницях, використовуються спеціальні показники
сезонності, засновані на визначенні різниці між середніми за декілька років
рівнями ряду динаміки за кожний місяць або квартал та середньомісячним або
середньоквартальним рівнем за рік. Це абсолютний показник сезонності та
коефіцієнт сезонності.

Абсолютний
показник сезонності розраховується так:

де  – середня кількість
злочинів, що реєструвалася за певний місяць протягом декількох років, – середня кількість
зареєстрованих злочинів, яка приходилася на всі місяці протягом декількох
років.

Коефіцієнт
сезонності розраховується за формулою:

Для
більшої наочності він може бути переведений у відсотки. Тоді він буде
показувати на скільки відсотків середній рівень за певний місяць буде
відхилятися від середньомісячного показника за рік.

Приклад

Місячна динаміка зареєстрованої злочинності в Україні в 1998 – 2001 рр.

	Роки				В серед. за місяць	Абсолютна різниця між середньою за даний місяць та загальною середньою	Коефіцієнт сезонності
	1998	1999	2000	2001
Січень	42852	41395	41991	41352	41897,50	-3768,50	0,917
Лютий	51282	50202	49202	46791	49369,25	3703,25	1,081
Березень	55235	54547	54071	52420	54068,25	8402,25	1,184
Квітень	48862	47683	45157	43546	46312,00	646,00	1,014
Травень	46998	45289	43143	45056	45121,50	-544,50	0,988
Червень	49678	47619	45234	45008	46884,75	1218,75	1,027
Липень	47261	44706	47496	42756	45554,75	-111,25	0,998
Серпень	44114	43708	44242	41298	43340,50	-2325,50	0,949
Вересень	46263	46495	44833	33832	42855,75	-2810,25	0,938
Жовтень	46349	43164	43284	36783	42395,00	-3271,00	0,928
Листопад	44684	40085	44411	37484	41666,00	-4000,00	0,912
Грудень	52404	53823	50530	37350	48526,75	2860,75	1,063
Всього	575982	558716	553594	503676	45666,0	0	1

Показники за січень:

В
якості показника сезонності використовується також частка (за один рік або
середня за декілька років) злочинів, які припадають на певний місяць від
загальної кількості зареєстрованих протягом року або в середньому за декілька
років злочинів.

Приклад

Динаміка щомісячної кількості злочинів,
зареєстрованих в Україні в 1998 – 2001 рр.

	Роки								В середн.
	1998		1999		2000		2001
	Абс.число	Частка (%)	Абс.число	Частка (%)	Абс.число	Частка (%)	Абс.число	Частка (%)	Абс.число	Частка (%)
Січень	42852	7,4	41395	7,4	41991	7,6	41352	8,2	41897,5	7,7
Лютий	51282	8,9	50202	9	49202	8,9	46791	9,3	49369,3	9
Березень	55235	9,6	54547	9,8	54071	9,8	52420	10,4	54068,3	9,9
Квітень	48862	8,5	47683	8,5	45157	8,2	43546	8,6	46312	8,5
Травень	46998	8,2	45289	8,1	43143	7,8	45056	8,9	45121,5	8,3
Червень	49678	8,6	47619	8,5	45234	8,2	45008	8,9	46884,8	8,6
Липень	47261	8,2	44706	8	47496	8,6	42756	8,5	45554,8	8,3
Серпень	44114	7,7	43708	7,8	44242	8	41298	8,2	43340,5	7,9
Вересень	46263	8	46495	8,3	44833	8,1	33832	6,7	42855,8	7,8
Жовтень	46349	8	43164	7,7	43284	7,8	36783	7,3	42395	7,7
Листопад	44684	7,8	40085	7,2	44411	8	37484	7,4	41666	7,6
Грудень	52404	9,1	53823	9,6	50530	9,1	37350	7,4	48526,8	8,8
В середн. за місяць	47998,5	8,3	46559,7	8,3	46132,8	8,3	41973	8,3	45666	8,3

За
відсутності ефекту сезонності кожного місяця мало б реєструватися 8,3% злочинів
від загальної кількості зареєстрованих протягом року. Розрахунок фактичних для
кожного місяця часток за один рік або середніх часток для кожного місяця за
декілька років дозволяє чітко встановити їх відхилення від середньомісячної
частки та визначити його розмір. Використання цього показника сезонності є
більш простим і наочним, ніж попереднього.

Для
загальної оцінки сезонності можна використати суму відхилень від
середньомісячного показника за рік або декілька років або частку, яку вони
становлять у загальній кількості зареєстрованих злочинів за рік або
середньорічній кількості зареєстрованих злочинів за певний період.

Приклад

Середня за 1998-2001 рр. сума
відхилень від середньомісячної кількості зареєстрованих злочинів становить:

що дорівнює 33663 (в цьому випадку
при підсумовуванні не враховується знак відхилення), що дорівнює 6,1% від
середньорічної кількості злочинів, які реєструвалися протягом зазначеного
періоду.

Цей показник може бути розрахований
шляхом підсумовування різниць між середньою часткою за кожен місяць і
середньомісячною часткою за рік незалежно від знаку цих величин :

Показники
сезонних змін за квартал розраховуються аналогічним чином