Інформація в структурі соціально-політичного прогнозування

Інформація в структурі соціально-політичного прогнозування

Теоретична і емпірична інформація про політику, а також індивідуальні
та колективні уявлення про неї незмінно виступають основного вихідного матеріалу
аналітичного проекту і в той же час з формальної точки зору є його кінцевим продуктом.
Вони забезпечують надходження необхідних для вирішення дослідницьких завдань даних,
а по завершенні аналітичних процедур опосередковують результати дослідження, у тому числі
їх практичне застосування. Однак зміст інформаційного забезпечення прикладних політичних
досліджень не слід розглядати занадто спрощено. Рух інформаційного потоку аж ніяк
не являє собою «замкнутий контур», на нього постійно впливають як характеристики
складових його даних, так і особистісні якості виконавця проекту.

Розглянемо,
як інформація і знання про політику включаються в структуру прикладного проекту.Ресурси можуть забезпечити
широку інформацію про політику, але інформація, отримана так би мовити «стихійним»
шляхом, може бути неясною, суперечливою або помилковою. Тому проведення прикладних
політичних досліджень у сфері внутрішньої та міжнародної політики передбачає чіткий
під хід до інформаційно-аналітичної роботи.

Першим
кроком у цьому плані є визначення предмета і мети прикладного наукового спостереження,
що дозволяє почати збір вихідної інформації. У цьому зв’язку доцільно приділити
увагу якомога ширшому колу публікацій, у тому числі академічних видань, історичної
літератури, статистичним та іншими довідниками, провести бесіди з фахівцями та оцінити
наявні документи.

Після
визначення інформаційних джерел починається створення основного інформаційного масиву,
тобто процес збору та накопичення конкретної інформації. При цьому доцільно спочатку
передбачити якісну класифікацію основних елементів інформаційного масиву. Так інформація, що включається до нього може бути
первинною чи вторинною. У першому випадку інформація являє собою слабо упорядкований
набір фактів, у другому – результат певного логічного осмислення з боку безпосередніх
учасників подій або зовнішніх спостерігачів.

Банк
даних відрізняється від звичайного інформаційного масиву не тільки тим, що він реалізується
в електронному вигляді, але і функціональними особливостями. Створюючи спеціалізовані
банки даних, зазвичай передбачають виконання ними двох цільових функцій: інформаційно-пошукової
та інформаційно-логічної.
Інформаційно-пошукова функція реалізується при розгляді питань, пов’язаних зі смисловим
змістом даних, незалежно від способів їх подання в пам’яті системи. Створення інформаційного
масиву в традиційному документальному або електронному вигляді завершує процес отримання
вихідних для аналітичної роботи даних. В принципі надалі цей масив може розширюватися
і навіть перетворюватися, однак внесені зміни не повинні кардинально впливати на
кількісні та якісні характеристики всієї сукупності включених матеріалів. В іншому
випадку інформаційний масив може втратити свої системні якості і перестати відповідати
методичним вимогам функціональноївідповідності.

На
другому етапі інформаційної роботи проводиться аналітичні вивчення змісту інформації, маючи на увазі таке, по-перше, систематизацію вихідної
інформації та її сортуванняз погляду необхідної
і надлишкової, а по-друге, можливе перетворення її форми шляхом трансформації описового
матеріалу в графічні схеми або набір числових показників.

Етап
інформаційно-аналітичної роботи припускає лаг інтерпретації та оцінки дании, отриманих на стадіях збору і вивчення.
На цьому етапі наявна в розпорядженні дослідника інформація порівнюється, верифікуєтся і оцінюється відповідно до цілей
проекту.

Головна
суть полягає у виявленні достовірних фактів, визначенні значущих фактів і оцінці ймовірності появлення нових значимих фактів (судження
про тенденції). Але те, як буде реалізована по суті нескінченна гонка за фактами,
відноситься не тільки до області політичної науки, а й політичного мистецтва.