Поняття, сутність та види слідчих ситуацій. Компоненти слідчої ситуації

3. Поняття, сутність
і види тактичних комбінацій

Тактична комбінація – це певне поєднання тактичних прийомів
або слідчих дій і інших заходів, що має на меті вирішити конкретну задачу розслідування
і обумовлене цією метою та слідчою ситуацією.

Безпосередніми цілями
тактичної комбінації можуть бути:

• вирішення конфліктної ситуації;
• створення умов, необхідних для проведення слідчої або іншої процесуальної дії
  слідчого;
• створення умов, що гарантують результативність слідчої дії;
• забезпечення слідчої таємниці, в тому числі збереження в таємниці джерел доказової і орієнтуючої
  інформації;
• забезпечення збереження, до необхідного моменту, ще не використаних джерел доказової і орієнтуючої
  інформації;
• інший тактичний вплив на слідчу ситуацію з метою її зміни або використання.

Види тактичних комбінацій:

1. прості (елементарні) – сполучення тактичних
   прийомів в рамках однієї слідчої дії;
2. складні – сполучення слідчих дій при
   розслідуванні конкретної справи.

4. Поняття, сутність
та види слідчих ситуацій. Компоненти слідчої ситуації

Слідча ситуація – це сукупність даних про подію злочину
і обставини, що характеризують умови (обстановку) його розслідування на конкретному
етапі та обумовлюють вибір засобів і методів встановлення істини в кримінальному
провадженні.

Ситуація розслідування характеризує стан
слідчого провадження, вирішені і невирішені задачі, результати, труднощі, що виникли,
наявність у органу розслідування можливостей встановити істину в кримінальному провадженні.

Компоненти слідчої ситуації:

1. Компоненти
психологічного характеру: стан слідчого; результат конфлікту між слідчим і конфронтуючими
йому особами; сприятливий (безконфліктний) хід розслідування
й ін.

2. Компоненти інформаційного характеру: поінформованість слідчого (про обставини злочину, можливі докази, можливості їх
виявлення й експертного дослідження, місця приховання викраденого майна, наміри протидіючих
розслідуванню осіб тощо); поінформованість конфронтуючих слідчому осіб (про ступінь поінформованості слідчого і свідків, про виявлені і невиявлені докази, про наміри
слідчого й ін.); наслідки розголошення слідчої
таємниці і т.п.

3. Компоненти
процесуального і тактичного характеру: стан провадження в справі, докази і їх джерела; наявність надійних і ще не використаних
джерел орієнтуючої інформації; можливість обрати потрібний запобіжний захід, ізолювати друг від друга осіб, які проходять у справі, провести конкретну слідчу дію; наявність
тактичного ризику і можливості його мінімізації; протидія встановленню істини з боку злочинця і його зв’язків, а іноді
й потерпілого і свідків, наслідки помилкових дій
слідчого, понятих, спеціалістів і експертів; непередбачені дії потерпілого тощо.

4. Компоненти
матеріального й організаційно-технічного характеру: наявність комунікацій міжчерговою частиною і слідчо-оперативною групою; наявність засобів передачі і прийому необхідної
інформації з облікових апаратів органів внутрішніх справ, мобільність її пошуку
за запитами; можливість мобільного маневрування наявними силами і засобами, забезпеченість тими й іншими і т.д.

Сполучення всіх цих компонентів
обумовлює індивідуальний характер кожної слідчої ситуації в кожен момент проведення
розслідування.

З числа численних
класифікацій слідчих ситуацій практично значимими є наступні:

• За
  часом виникнення в процесі розслідування: початкові, проміжні і кінцеві.
• За
  відносинами між учасниками: конфліктні і безконфліктні. Ця класифікація ґрунтується
  на характеристиці одного з елементів психологічних компонентів ситуації: суперництва
  і протидії сторін, цілі й інтереси яких при розслідуванні злочину не збігаються. Безконфліктна
  ситуація характеризується повним або частковим
  збігом інтересів учасників взаємодії, відсутністю протиріч. Ситуації конфліктів
  різної тривалості і гостроти виникають тоді, коли між учасниками процесу складаються відносини суперництва і
  протидії.
• Відносно можливості досягнення мети
  розслідування: сприятливі і несприятливі.