Загальні положення криміналістичної тактики

Тема 7: Загальні положення криміналістичної тактики

1. Поняття криміналістичної тактики, її система та завдання

2. Поняття тактичних прийомів, їх джерела та класифікація

1. Поняття
криміналістичної тактики, її система та завдання

Криміналістична тактика – це система наукових положень і розроблюваних на їх основі
рекомендацій щодо організації та планування досудового і судового слідства,
визначення оптимальної лінії поведінки осіб, які здійснюють доказування, а
також прийомів конкретних слідчих і судових дій.

Криміналістична тактика є і повинна
бути ефективним інструментом швидкого, всебічного і повного розкриття та
розслідування злочинів.

У структурному
відношенні в криміналістичній тактиці виділяються два розділи:

1. Загальні положення криміналістичної
тактики:

• вчення про криміналістичну версію і планування
  розслідування;
• взаємодія слідчого з органами
  дізнання;
• залучення громадськості до
  розслідування злочинів.

2. Тактика провадження окремих слідчих
дій.

Криміналістична
тактика нині спрямована на вирішення наступних завдань:

• планування організації проведення окремих слідчих дій в процесі досудового
  слідства;
• безпосереднє проведення слідчих дій при розслідуванні злочинів;
• вибір поведінки суб’єктів доказування;
• напрацювання типових тактичних прийомів в межах чинних
  кримінально-процесуальних форм.

2. Поняття
тактичних прийомів, їх джерела та класифікація

Головним елементом криміналістичної
тактики є тактичний прийом.

Тактичний прийом – це найбільш раціональний та
ефективний спосіб дій або оптимальна в даних умовах лінія поведінки особи, яка
проводить розслідування.

Принципи
застосування тактичних прийомів:

1. Законність – за своїм характером, змістом і цілеспрямованістю прийоми повинні повністю відповідати
духу і букві закону.

2. Етичність – прийоми не можуть містити в собі елементів неправдивої інформації, введення
особи в оману, вчинення такого впливу на психіку людини, що тягне за собою
негативні наслідки.

3. Науковість – відповідність прийому науковим даним, що лежать в основі його формування.

4. Вибірковість – спроможність вирішувати тактичні завдання у певних ситуаціях.

5. Пізнавальна
цінність – прийоми переслідують мету одержання доказової інформації.

Джерела
тактичних прийомів:

1. Логіка – закони логіки визначають не тільки зміст та форму тактичних прийомів, а й
певну послідовність їх використання, те чи інше їх поєднання у межах окремої
процесуальної дії.

2. Психологія – розробка і побудова тактичних прийомів ґрунтуються на особливостях психіки
людини.

3. Теорія
ігор – винаходить такі правила поводження у конфліктних ситуаціях, які були
б найкращими.

4. Наукова
організація праці – криміналістична тактика використовує такі положення
НОП, як планування діяльності, розподіл сил і засобів, економія часу.

5. Результати
криміналістичних наукових пошуків – криміналістика на основі вивчення і
узагальнення слідчої практики розробляє і пропонує найбільш ефективні тактичні
прийоми і засоби.

6. Слідча
і судова практика – дозволяє нагромадити необхідний емпіричний матеріал, одержати
уявлення щодо прогалин і помилок, апробувати рекомендації криміналістичної
теорії.

Класифікація тактичних прийомів:

1) За видом процесуальної дії:

• тактичні прийоми огляду місця
  події (аналіз окремих слідів на місці події; моделювання події, що відбулась та
  ін.);
• тактичні прийоми допиту
  (постановка різних видів запитань; пред’явлення речових та письмових доказів;
  оголошення показань окремих осіб; допит на місці події; демонстрація перспектив
  ситуації, що склалася та ін.);
• тактичні прийоми обшуку
  (словесна розвідка; постановка обшукуваному уточнюючих запитань тощо);
• тактичні прийоми інших
  процесуальних дій.

2) За діапазоном використання:

• тактичні прийоми, які
  використовуються під час провадження тільки окремих слідчих (судових) дій;
• тактичні прийоми, які
  використовуються у декількох (багатьох) процесуальних діях.

3) За об’єктом спрямованості (або сферою реалізації):

• тактичні прийоми, спрямовані на здійснення впливу на людину;
• тактичні прийоми, спрямовані
  на дослідження матеріального середовища;

4) За
характером інформації:

• тактичні прийоми, які
  ґрунтуються на словесній інформації (бесіда на сторонню тему; роз’яснення
  значення щиросердого розкаяння; постановка тих чи інших запитань тощо);
• тактичні прийоми, які базуються на матеріалізованій інформації
  (демонстрація доказів, різної наочної інформації та ін.);
• тактичні прийоми, які
  засновані на логіко-розумовій інформації (моделювання події, що відбулась
  тощо).