Методологія науки теорії держави та права

2. Методологія науки теорії держави та права. Характеристика окремих
методів дослідження

Сучасна юридична наука дуже по-різному
розглядає методологію. Так, В. П. Казімірчук, наприклад, під методологією розуміє
сукупність визначених теоретичних принципів, логічних прийомів і конкретних засобів
дослідження предмету науки. На думку Р. Лукича, розуміння методології як науки про
методи є розумінням цього слова в його початковому, справжньому значенні. Методологію
розуміють і як систему визначених теорій, принципів, законів і категорій відображаючих
процес пізнання. Методологія тлумачиться як вчення, теорія, наука про метод і методи.

Можна згодитись з тим, що методологія
не зводиться до сукупності визначених методів, засобів пізнання, а являється цільним,
внутрішньо єдиним апаратом пізнання і подальшої досконалості державно-правових явищ.
В такому випадку методологію слід визначити як складне утворення, яке включає в
себе цілу систему різних підходів, методів, логічних прийомів і інших можливих засобів
пізнання та довершеність державно-правових явищ.

В залежності від визначеності
предмету пізнання всі методи діляться на загальні і часткові.

В загальній теорії держави і права
використовується поруч з поняттям “приватні” методи і поняття “спеціальні” методи,
нерідко їх ототожнюють. Справа в тому, що спеціальний метод може бути і загальним
і приватним. Наприклад, якщо порівняльний метод в юридичній науці є спеціальним
методом загального призначення, то метод, обгрунтований на операціях порівняння,
індентифікується в криміналістиці, виступає як спеціальний метод приватного криміналістичного
призначення.

Перед тим, як перейти до характеристики
методів хотілось би ще раз нагадати, що теорія держави і права сама є методологічною
дисципліною по відношенню до других юридичних дисциплін.