Земельні і рентні відносини

Земельні і рентні відносини

Важливою складовою аграрних відносин є рентні відносини. Рентні відносини виникають між власниками землі і землекористувачами з приводу виробництва і присвоєння додаткового доходу. Оскільки причиною, що його зумовлює, є земля, то її власник і присвоює додатковий дохід. Отже, земельна рента є економічною формою реалізації земельної власності.

Диференційна рента

Причиною її утворення є монополія на землю як об’єкт господарювання, яку здійснюють власник або орендар земельної ділянки. Ці суб’єкти мають монопольне право господарювання на земельних ділянках і одержання з них доходу у формі земельної ренти. В той же час ця монополія не дає можливості господарського використання цих ділянок землі іншими економічними суб’єктами.

Абсолютна земельна рента

У країнах, де панує приватна власність на землю і діє міжгалузева конкуренція, існує ще Й абсолютна рента, яка утворюється на всіх використаних землях, у тому числі й на гірших. Її причиною є монополія приватної власності на землю, яка закріплює високу норму прибутку у сільському господарстві – понад середню норму.

Монопольна рента

Крім диференційної і абсолютної ренти існує монопольна рента. Вона утворюється на землях особливої якості чи в особливих кліматичних умовах. Тільки на певних землях і в певних природно-кліматичних умовах можливе обмежене виробництво сільськогосподарських продуктів з особливими, унікальними якісними характеристиками (наприклад, особливих сортів винограду та вина із нього, чаю, прянощів, тютюну, трояндової олії тощо).

1. Земельні відносини — це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження зе­млею.

2. Суб’єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

3. Об’єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).