Предмет адміністративного права

Предмет адміністративного права становлять суспільні відносини, які виникають з метою реалізації і захисту прав громадян, створення нормальних умов для функціонування громадянського суспільства й держави. 

Такі відносини пов’язані з: 

1) діяльністю органів виконавчої влади; 

2) внутрішньо-організаційною діяльністю інших державних органів, підприємств, установ, організацій; 

3) управлінською діяльністю органів місцевого самоврядування; 

4) здійсненням іншими недержавними суб’єктами делегованих повноважень органів виконавчої влади; 

5) здійсненням правосуддя у формі адміністративного судочинства.

Предметом адміністративного права є суспільні відносини, що формуються:

• у процесі державного управління економічною, соціально-культурною та адміністративно-політичною сферами, а також реалізації повноважень виконавчої влади, делегованих державою органам місцевого самоврядування, громадським організаціям та деяким іншим недержавним інституціям;
• у процесі діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб щодо забезпечення реалізації та захисту в адміністративному порядку прав і свобод громадян, надання їм, а також юридичним особам різноманітних адміністративних (управлінських) послуг;
• у процесі внутрішньої організації та діяльності апаратів усіх державних органів, адміністрацій державних підприємств, установ та організацій, а також у зв’язку з проходженням державної служби або в органах місцевого самоврядування;
• у зв’язку з реалізацією юрисдикції адміністративних судів і поновлення порушених прав громадян та інших суб’єктів адміністративного права;
• під час застосування заходів адміністративного примусу, включаючи адміністративну відповідальності, щодо фізичних і юридичних осіб.

Отже, у вузькому розумінні предметом адміністративного права є суспільні відносин, які виникають між суб’єктами та об’єктами публічного управління.

Що стосується широкого розуміння предмета адміністративного права, то зазначимо такі аспекти. У ст.3 Конституції України визначено, що «Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави».

Ці конституційні положення мають відображатися в предметі адміністративного права.