2.2. ЗМІСТ ОСНОВНИХ ЕЛЕМЕНТІВ, ЩО ФОРМУЮТЬ СИСТЕМУ ЗНАНЬ ДИСЦИПЛІНИ ”БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

2.2. ЗМІСТ ОСНОВНИХ ЕЛЕМЕНТІВ, ЩО ФОРМУЮТЬ СИСТЕМУ ЗНАНЬ ДИСЦИПЛІНИ “БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

2.2.1. Елементи теорії, що становлять зміст предметної сфери дисципліни

У попередніх розділах встановлено основні поняття дисципліни “Безпека життєдіяльності”: “людина”, “життя”, “безпека” (“небезпека”), “фактори” та ін. Між собою ці поняття за своїм змістом не мають видимого зв’язку. Однак такі зв’язки існують на смисловому рівні. Перехід на смисловий рівень — це перехід від змісту слова людського спілкування до уявлень певної системи професійної діяльності. В нашому випадку — це безпека життєдіяльності (існування) людини. Перехід до розгляду понять на смисловому рівні дає змогу збільшити глибину опису явищ, що необхідно в практиці встановлення безпеки.

Наприклад, основними смисловими уявленнями понять “людина” і “життя” є те, що:

— “людина” виступає в ролі головного об’єкта, а також в ролі об’єкта, який потребує захисту;

— “життя” виступає як показник стану людини, а також як показник впливу небезпек.

За основу смислового розглядання взято пари:

— “людина — життя”; 

Рис. 2.6. Загальна структура взаємодій людини з середовищем і забезпечення її безпеки

— “життя — небезпеки”;

— “небезпеки — фактор”;

— “фактор — людина”.

Взаємодія кожної пари має визначений смисловий зв’язок. Перелічені пари створюють базове коло понять безпеки життєдіяльності. Встановлене співвідношення наведено на рис. 2.7, с. 38.

2.2.2. Елементи теорії, що становлять логічні категорії безпеки життєдіяльності

Категорії е універсальною формою мислення і відображають загальні властивості й відношення об’єктивної дійсності і пізнання. Виходячи з того, що цілісність і єдність явищ матеріального світу, їх універсальні зв’язки і закономірний рух можуть бути відображені тільки в системі логічних категорій (ЛК), у цьому розділі використовуються ці можливості в межах конкретних питань безпеки життєдіяльності.

Смисл теоретичних основ на рівні розгляду ЛК полягає в тому, щоб за допомогою основних похідних і логічних категорій відтворити основні і похідні логічні категорії безпеки життєдіяльності. На базі поєднання всіх категорій скласти механізм визначення взаємодій компонентів дисципліни (науки), оцінки стану безпеки, розробки способів запобігання аваріям та травмам.

У попередньому розділі вже наводились деякі приклади використання логічних категорій, які сприяють узагальненню та вилученню інформації щодо понятійного рівня.

Цей розділ підпорядковано завданням, які вирішують проблеми систематизації логічних категорій у формуванні дисципліни “Безпека життєдіяльності”. Система логічних категорій покликана стати обов’язковим інструментом під час аналізу стану безпеки, встановлення небезпечних та шкідливих факторів, розробки систем захисту життєдіяльності людини.

За допомогою логічних категорій основних, похідних та ін. можна створити відповідну систему безпеки.

Найбільш поширені у використанні дисципліни “Безпека життєдіяльності” такі основні логічні категорії, як “життя”, “час”, “простір”.

{lang_content_nav} організації безпеки за основною логічною категорією стану “життя” наведено в попередньому розділі. 

Рис. 2.7. Формування понятійного поля (базового елемента) дисципліни “Безпека життєдіяльності”

Визначені основні логічні категорії становлять базу для формування та інтерпретації основних і похідних логічних категорій безпеки життєдіяльності.

У більшості випадків практики розгляду послідовного розвитку подій під час негараздів (травм, аварій, катастроф) і забезпечення безпеки для пояснень, необхідно використовувати основну логічну категорію “час” та її похідні категорії. З цього приводу завжди треба уявляти:

1) засіб уведення часу в описання ситуацій;

2) можливості упорядкування у часі стану різних об’єктів. Щодо першого пункту яскравим прикладом є зміст інструкцій з

охорони праці. В інструкціях загальна систематизація забезпечення безпеки зорієнтована на засіб уведення часу в опис виробничих ситуацій. Встановлення безпеки кожен раз прив’язане до похідної категорії часу, що реалізується на тлі праці: “до початку роботи”, “під час роботи”, “під час аварійної ситуації” і “після виконання роботи” (такий зміст інструкції з охорони праці затверджено Держнаглядом з охорони праці України).

Щодо другого пункту — можливість упорядкування у часі різних об’єктів реалізується в деяких випадках у два етапи. Наприклад, на першому етапі — через послідовність виконання операцій і їх елементів в технологічних процесах. На другому — через відповідне співвідношення елементів і операцій технологічних процесів з певними заборонами, які встановлюють безпеку в рамках послідовності здійснення виробничої діяльності. Це і є реалізація упорядкування в часі — стану небезпеки.

В безпеці життєдіяльності багато теоретичних понять і практичних рішень використовують основну і похідну логічні категорії простору. Поняття простору є добре позначеною та легко ідентифікованою сферою. Уявлення цієї логічної категорії для опису конкретних ситуацій безпеки життєдіяльності вимагає відповідних характеристик. Або це будуть абсолютні (метричні) просторові характеристики, або — відносні, що якісно визначають відповідну взаємну орієнтацію об’єктів у просторі.

У першому випадку простір може орієнтуватися за ознаками координат чи відстані. У другому випадку характеристикою є терміни просторових відносин у вигляді “всередині”, “зовні”, “встановлено на”, “нанесено на”, “поблизу”, “впритул”, “зверху” та ін.

Більшістю цих термінів оперує безпека життєдіяльності в текстах, що описують конструкції засобів, приладів захисту, правил та інструкцій з безпеки та ін. Більш точні уявлення про логічні категорії простору можна отримати за рис. 2.8 [33].

В роботі Гряніка Г.Н. та ін. [11] небезпечні події описуються за допомогою логічних категорій безпеки життєдіяльності. Наведена блок-схема (рис. 2.9) дає загальні уявлення про виникнення аварій, травм, аварій без наслідків і травм.

Більш глибоке розуміння процесів виникнення небезпечних подій вимагає вивчення природи аварій і травм, особливо детального вивчення переходу небезпечних факторів у травмуючі.