5.4. Методика оцінки соціальної і соціально-економічної ефективності заходів щодо покращення охорони праці

5.4. Методика оцінки соціальної і соціально-економічної ефективності заходів щодо покращення охорони праці

Ефективність заходів щодо поліпшення умов і охорони праці оцінюється, в першу чергу, за показниками соціальної ефективності, які передбачають створення умов праці, що відповідають санітарним нормам і вимогам правил безпеки. Покращення умов і охорони праці призводить до зменшення кількості виробничих травм, загальної і професійної захворюваності; до скорочення чисельності працівників, що працюють в умовах, які не відповідають санітарно-гігієнічним нормам; зменшення кількості випадків виходу на пенсію за інвалідністю внаслідок травматизму чи професійної захворюваності; скорочення плинності кадрів через незадовільні умови праці тощо.

Соціально-економічна ефективність розраховується з метою:

– економічного обґрунтування планових заходів, необхідних для вибору оптимальних варіантів технологічних, ергономічних та організаційних рішень;

– визначення фактичної ефективності заходів щодо поліпшення умов і охорони праці;

– оцінки результатів управління виробництвом на різних рівнях;

– розрахунку необхідних витрат для приведення умов праці на робочих місцях у відповідність до нормативних вимог;

– визначення раціональних розмірів матеріального стимулювання працівників підприємства, науково-дослідних, конструкторських і проектних організацій за розробку і запровадження працеохоронних заходів.

Оцінка соціально-економічної ефективності працеохоронних заходів здійснюється на підприємствах усіх форм власності, у тому числі на робочому місці, дільниці, в цеху. Вона може визначатися також по галузі та в державі в цілому.

Показники соціальної і соціально-економічної ефективності розраховуються як відношення величин соціальних або соціально-економічних результатів до витрат, необхідних для їх здійснення.

Такі показники характеризують кількість умовних одиниць сукупного об’єму соціального чи соціально-економічного результату в розрахунку на одиницю витрат.

Показники соціальної і соціально-економічної ефективності використовуються для визначення фактичного рівня питомих витрат, необхідних для зменшення кількості працюючих у незадовільних умовах, зниження рівня травматизму, захворюваності, плинності кадрів на різних підприємствах та в економіці в цілому.

Оцінювати економічні аспекти охорони праці слід за допомогою методів оцінки соціальної й економічної ефективності заходів по створенню умов праці, що відповідають чинним нормативним актам з охорони праці.

Для оцінки соціальної ефективності заходів з удосконалення умов та охорони праці використовуються такі показники:

1. Скорочення кількості робочих місць (А/С), що не відповідають вимогам нормативних актів щодо безпеки праці, розраховується за формулою:

де Ки К2 – кількість робочих місць, що не відповідають санітарним нормам до і після проведення заходів; К3 – загальна кількість робочих місць.

2. Скорочення чисельності працівників (АЧ), які працюють в умовах, що не відповідають санітарним нормам, визначається за формулою:

де Чи Ч2 – чисельність працівників, які працюють в умовах, що не відповідають санітарним нормам до і після здійснення заходу, осіб;

Ч3 – річна середньо-облікова чисельність працівників, осіб.

3. Збільшення кількості машин, механізмів (ДЛ/) та виробничих приміщень (Д£), приведених до вимог норм охорони праці, визначається за формулами:

де М, М2 – кількість машин, механізмів, що не відповідають нормативним вимогам до і після проведення заходу, шт.;

М3 – загальна кількість машин і механізмів, шт.;

Б і, 2>2 – кількість виробничих приміщень, які не відповідають нормативним вимогам до і після здійснення заходу, шт.;

Б3 – загальна кількість виробничих приміщень, шт.

4. Зменшення коефіцієнта частоти травматизму (АКЧ) визначається за формулою:

де N1, N2 – кількість випадків травматизму відповідно до і після проведення заходу;

Ч3 – річна середньооблікова чисельність працівників, осіб.

5. Зменшення коефіцієнта тяжкості травматизму (АКТ):

де Д, Ді – кількість днів непрацездатності через травматизм відповідно до і після проведення заходу.

6. Зменшення коефіцієнта частоти професійних захворювань через несприятливі умови праці:

де Зі, 32 – кількість випадків професійних захворювань відповідно до і після проведення заходу.

7. Зменшення коефіцієнта тяжкості захворювання:

де Д3, Д32 – кількість днів тимчасової непрацездатності через хвороби відповідно до і після проведення заходу;

N зі” Мз2 – кількість випадків захворювання відповідно до і після проведення заходу.

8. Зменшення кількості випадків виходу на пенсію за інвалідністю внаслідок травматизму чи професійного захворювання:

де Чц, 4(2 – чисельність працівників, що стали інвалідами відповідно до і після проведення заходу, осіб.

9. Скорочення плинності кадрів через несприятливі умови пращ:

де Чп, Чпг – кількість працівників, що звільнилися за власним бажанням через несприятливі умови праці відповідно до і після проведення заходу, осіб.