5.5. Економічна оцінка заходів з охорони праці

5.5. Економічна оцінка заходів з охорони праці

Таблиця 5.2. Структура річної економії підприємства від поліпшення безпеки праці

Річна економія підприємства від поліпшення безпеки праці складається з:

– економії від зменшення професійної захворюваності;

– економії від зменшення випадків травматизму;

– економії від зниження плинності кадрів;

– економії від скорочення пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах.

Розрахунок економії від зменшення рівня захворюваності чи травматизму здійснюється в такій послідовності:

1. Скорочення витрат робочого часу за рахунок зменшення рівня захворюваності (аналогічно для травматизму) за певний час (ДД) визначається за формулою:

де Дь Дг – кількість днів непрацездатності через хвороби чи травми, що припадають на 100 працюючих відповідно до і після проведення заходів;

Ч3 – річна середньооблікова чисельність працівників, осіб.

2. Зростання продуктивності праці (ДМО:

де 3в – вартість продукції, виробленої за зміну одним працівником;

Рп – вартість річної товарної продукції підприємства.

3. Річна економія зарплати за рахунок зростання продуктивності праці при зменшенні рівня захворюваності і травматизму (Е3):

де Чср – середньорічна чисельність промислово-виробничого персоналу;

Зр – середньорічна заробітна плата одного працівника з відрахуваннями на соцстрахування.

4. Річна економія на собівартості продукції за рахунок зменшення умовно-постійних витрат (Ес):

де У-умовно-постійні витрати у виробничій собівартості річного обсягу товарної продукції.

5. Економія за рахунок зменшення коштів на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності (Есс):

де Пд – середньоденна сума допомоги по тимчасовій негтраї іездатності 6. Річна економія за рахунок зменшення рівня захворюваності

де Е3, Е0 Есс – відповідно складові економії за рівнем захворюваності.

7. Річна економія за рахунок зменшення травматизму (Ерр):

де Ез , Ес, Есе – відповідно складові економії по травматизму, розраховані за наведеними в пунктах 3-5 залежностями.

8. За необхідності розрахунку, економія від зменшення плинності кадрів (Едк) розраховується за формулою:

де Чз, Ч32 – кількість працівників, що звільнилися за власним бажанням через несприятливі умови праці відповідно до і після запровадження комплексу працеохоронних заходів;

Дп – середня тривалість перерви в роботі звільненого при переході з одного підприємства на інше;

Зв – середньоденна вартість виробленої продукції на одного працівника промислово-виробничого персоналу

9. Розрахунок економії від зменшення пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах у зв’язку зі скороченням або повною відміною оплати за підвищеними тарифними ставками, надання додаткової відпустки та скороченого робочого дня визначається по кожному з перерахованих видів пільг шляхом зіставлення відповідних даних (кількість працівників, які користуються пільгами, розмір середньорічної або середньогодинної заробітної плати тощо) у базовому та плановому періодах.

10. Економія фонду заробітної плати в зв’язку з відміною скороченого робочого дня (Есд) розраховується за формулою:

де Зр – середня оплата однієї години роботи працівника; Фд – кількість робочих днів (змін) на одного працівника за рік; Чсд” ЧСд – чисельність працівників, які мають право на скорочений робочий день, відповідно до і після запровадження заходів щодо поліпшення умов праці; й,й% – кількість годин, на які скорочено робочий день через несприятливі умови праці, відповідно до і після запровадження заходів.

11. Економія фонду заробітної плати у зв’язку зі скороченням чи повною відміною додаткової відпустки (ЕдВ):

де Зд – середньоденна оплата роботи одного працівника; Чсв* Чсв ~ чисельність працівників, які мають право на додаткову відпустку, до і після запровадження заходів щодо поліпшення умов праці; Дв, Дв – середня тривалість додаткової відпустки одного працівника, що має на це право, відповідно до і після запровадження заходів.

12. Економія фонду заробітної плати у зв’язку зі скороченням чисельності працівників, що мають право на підвищення тарифу за роботу в важких, шкідливих, особливо важких і особливо шкідливих умовах праці (Етс):

де Фс – ефективний фонд робочого часу; Згв – середньогодинна тарифна ставка працівників при відрядній оплаті за працю в несприятливих умовах; 3/77 “Середньогодинна тарифна ставка працівників при погодинній оплаті за працю в несприятливих умовах; ” 4% – чисельність працівників (при відрядній оплаті), які працюють у несприятливих умовах відповідно до і після запровадження працеохоронних заходів; Чд, Чц – чисельність працівників (при погодинній оплаті), які працюють у несприятливих умовах, відповідно до і після запровадження заходів щодо поліпшення умов праці.

13, Економія витрат за рахунок скорочення чисельності працівників, які мають право на лікувально-профілактичне харчування (ЕлпУ

Де 8лп – денна вартість лікувально-профілактичного харчування одного працівника; Дпп і Дпп – кількість днів, в які надавалось лікувально-профілактичне харчування відповідно до і після запровадження заходів; Члл> Чпп ~ чисельність працівників, які мають право на лікувально-профілактичне харчування, відповідно до і після запровадження заходів.

14. Економія витрат у зв’язку зі скороченням кількості працівників, які користуються правом на безкоштовне одержання молока або інших рівноцінних харчових продуктів (Есх):

Де Sex – денна вартість молока або інших рівноцінних харчових продуктів на одного працівника; Чех” Чех ~ чисельність працівників, які користуються правом на безкоштовне одержання молока або інших рівноцінних харчових продуктів, відповідно до і після запровадження заходів щодо поліпшення умов праці.

15. Загальна (річна) економія витрат на пільги і компенсації працівникам за роботу в несприятливих умовах (ЕРПК):

16. Річна економія підприємства від поліпшення умов праці за показниками, що базуються на визначенні основних соціально-економічних результатів працеохоронної діяльності на підприємстві Ер, визначається за формулою:

За даними досліджень, комплекс заходів з поліпшення умов праці може забезпечити приріст продуктивності праці на 15-20%. Так, нормалізація освітлення робочих місць збільшує продуктивність праці па 6-13% та скорочує брак на 25%. Раціональна організація робочого місця підвищує продуктивність праці на 21%, раціональне фарбування робочих приміщень – на 2-5%.

Економічне обґрунтування заходів щодо поліпшення умов і охорони прані здійснюється в такому порядку:

– визначається набір заходів, що ґрунтуються на вихідних даних про необхідну зміну стану умов праці на основі визначених соціальних показників за базовим і впроваджуваним варіантами:

– визначаються витрати на реалізацію заходів;

– розраховується соціальна і соціально-економічна ефективність;

– розраховується економічний ефект за результатами здійснення заходів.

Розрахунки здійснюються на основі вищенаведених формул.