5.6. Спрощена методика визначення ефективності витрат на охорону праці
5.6. Спрощена методика визначення ефективності витрат на охорону праці
Економічне життя в Україні характеризується переходом до ринкової економіки, основною рушійною силою якої є необхідність отримання прибутку від будь-якої підприємницької діяльності. Це вимагає від підприємців ставитися з повагою і відповідальністю до розподілу прибутків і до витрачання коштів на різні потреби виробництва. Основні кошти, що виділяються на охорону праці підприємств, спрямовуються на загальне поліпшення умов праці, попередження нещасних випадків і професійних захворювань та на запобігання загальним захворюванням. На сьогодні витрати на поліпшення умов праці та підвищення її безпеки не окуповують себе. У зв’язку з цим підприємства витрачають значні кошти на пільги, компенсації та відшкодування наслідків несприятливих умов праці.
З метою визначення обсягу збитків від непрацездатності потерпілих внаслідок нещасних випадків і професійних захворювань та від загальних захворювань працівників пропонується методика. її суть зводиться до визначення матеріальних збитків шляхом розрахунків певних показників за кожним видом причин, які викликають ті чи інші збитки, та визначення результуючого показника, який вказує їх питому вагу в загальному обсязі виробництва.
Визначення розміру матеріальних збитків, що їх зазнає підприємство через виробничий травматизм, здійснюється за формулою:
де Мзт – збитки, обумовлені тим, що робітники, які отримали травми, не брали участі у створенні матеріальних цінностей, грн; Дт – загальна кількість днів непрацездатності за розрахунковий період часу, що викликані травматизмом та профзахворюваннями; Л – середньоденна втрата прибутку від невиробленої продукції в розрахунку на один день, грн; Бт – середній розмір виплат по листкам непрацездатності за один день непрацездатності всім потерпілим від травм, грн.
Визначення показника річних втрат, що обумовлені річним травматизмом, здійснюється за формулою:
де Кш – показник втрат річного обсягу виробництва продукції від виробничого травматизму, %; Р – обсяг виробленої продукції за рік, грн.
Визначення розміру збитків, яких зазнає підприємство від загальних захворювань працівників, здійснюється за формулою:
де м33 – річні збитки, обумовлені тим, що хворі працівники не брали участі у створенні матеріальних цінностей, грн; Д3 – загальна кількість робочих днів, що їх втратили за звітний період всі працівники, які хворіли; Б3 – середній розмір виплат за один робочий день за всіма листками непрацездатності, що обумовлені загальними захворюваннями, грн.
Показник річних втрат, які обумовлені загальними захворюваннями працівників підприємства, визначається за формулою:
де К33 – показник втрат, який характеризує збитки від загальних захворювань працівників, %.
Узагальнений показник, який характеризує сумарні втрати підприємства від травматизму та загальних захворювань працівників, дорівнює:
де Куз – узагальнений показник втрат підприємства від травматизму та загальних захворювань працівників, %. Цей показник визначає, скільки відсотків річного прибутку втрачено через травматизм, профзахворювання та загальні захворювання працівників підприємства.
Дана методика найкраще відображає економічні показники, що характеризують стан техніки безпеки і санітарні умови праці на підприємстві, та дає змогу оцінити втрати, яких зазнає підприємство через травми і хвороби працівників. Однак вона не дає можливості провести повний аналіз, бо не враховує збитки від пошкоджень обладнання та інвентарю, які часто трапляються під час аварій, або через невиробничі втрати часу, пов’язані з розслідуванням випадків травматизму, та інші матеріальні та нематеріальні втрати.