14.2. Основні характеристики радіоактивного випромінювання

Серед різноманітних видів іонізуючих випромінювань надзвичайно важливими при вивченні питання небезпеки для здоров’я і життя людини є випромінювання, що виникають в результаті розпаду ядер радіоактивних елементів, тобто радіоактивне випромінювання.

Однією з основних характеристик джерела радіоактивного випромінювання є його активність, що виражається кількістю радіоактивних перетворень за одиницю часу.

Активність А радіонуклідного джерела – міра радіоактивності, яка дорівнює співвідношенню кількості б/Л/ самовиникаючих ядерних перетворень у цьому джерелі за невеликий інтервал часу 6і до цього інтервалу часу:

14.2. Основні характеристики радіоактивного випромінювання

Одиниця активності – кюрі (Кі), 1 Кі = 3,7-1010 ядерних перетворень за 1 секунду. В системі СІ одиниця активності – бекерель (Бк). 1 Бк дорівнює 1 ядерному перетворенню за 1 секунду або 0,027 нКі.

Небезпека, викликана дією радіоактивного випромінювання на організм людини, буде тим більшою, чим більше енергії передасть тканинам це випромінювання. Кількість такої енергії, переданої організму, або поглинутої ним, називається дозою.

Розрізняють експозиційну, поглинуту та еквівалентну дозу іонізуючого випромінювання.

Ступінь іонізації повітря оцінюється за експозиційною дозою рентгенівського або гамма-випромінювання.

Експозиційною дозою (X) називається повний заряд ¿42 іонів одного знака, що виникають у малому об’ємі повітря при повному гальмуванні всіх вторинних електронів, утворених фотонами до маси повітря йт в цьому об’ємі:

Одиницею вимірювання експозиційної дози є кулон на 1 кг (Кл/кг). Позасистемна одиниця – рентген (Р); 1 Р = 2,58-Ю”4 Кл/кг.

Експозиційна доза характеризує потенційні можливості іонізуючого випромінювання.

Біологічна дія іонізуючих випромінювань на організм людини, в першу чергу, залежить від поглинутої енергії випромінювання.

Поглинута доза випромінювання (Д) це фізична величина, яка дорівнює співвідношенню середньої енергії, переданої випромінюванням речовині в деякому елементарному об’ємі, до маси речовини в ньому:

де Е – енергія (Дж); т – маса речовини (кг).

Одиниця вимірювання поглинутої зони – фей (Гр.); 1 Гр= 1 Дж/кг.

Застосовується також позасистемна одиниця – рад. 1 рад=0,01 Гр.

Однак поглинута доза не враховує того, що вплив однієї і тієї самої дози різних видів випромінювань на окремі органи і тканини, як і на організм в цілому, неоднаковий. Наприклад, сс випромінювання спричиняє ефект іонізації майже у 20 разів більший, ніж |3- та у-випромінювання. Для порівняння біологічної дії різних видів випромінювань при вирішенні задач, пов’язаних із радіаційним захистом, НРБУ-97 введено поняття еквівалентної дози в органі або тканині (Ят), величина якої визначається як добуток поглинутої дози в окремому органі або тканині (Дт) на радіаційний зважуючий фактор УЮ величина якого залежить від відносної біологічної ефективності іонізуючого випромінювання, тобто

Одиниця еквівалентної дози в системі СІ – зіверт (Зв). Позасистемна одиниця еквівалентної дози – бер – біологічний еквівалент рада. 1 Зв = 100 бер.

Для оцінки можливих наслідків опромінення організму людини з урахуванням радіаційної чутливості окремих органів і тканин тіла людини НРБУ-97 введено поняття ефективної дози (£), яка визначається як сума добутків еквівалентних доз у тканинах і органах (Ят) на відповідні тканинні зважуючі фактори УҐТ, тобто