Місто як джерело небезпеки

Місто як джерело небезпеки

Як побудоване місто Колись люди зібрались разом, щоб вижити. Це, як відомо, їм вдалося. На зміну першим поселенням прийшли міста. Вони росли разом із людством і врешті стали найпоширенішим місцем проживання.

Нині мешканці розвинутих країн світу в основному міські жителі* Однак разом із зручністю вони створили і чимало труднощів для себе. Як пише у своїй книзі “Виживання в місті” відомий мандрівник Я. Палкевич: “часто перебування в місті більш небезпечне, аніж у диких безлюдних місцях. Місто — скупчення контрастів. Поряд із цивілізованим життям можуть існувати і на пів варварські явища”. Тож як поводитись у цих “кам’яних джунглях”

У відповідь на це запитання Я. Палкевич радить:

— по-перше, передбачити небезпеку;

— по-друге, по можливості уникнути її;

— по-третє, якщо необхідно — діяти.

Однак, як і кожна формула, ця формула самозахисту може доповнюватися кожен раз новою конкретною ситуацією — як математична формула доповнюється конкретними цифрами. Небезпечні випадки завжди неповторні, вони немов випробовують людину — чи діятиме вона правильно

Отже, щоб у кожному конкретному випадку діяти правильно, треба знати, яка небезпека підстерігає і чому вона виникає.

Вулиці. Один з найнебезпечніших об’єктів сучасного міста, де людину можуть очікувати різноманітні неприємності. Кожен рік в Україні гине під колесами автомашин понад 30 тисяч осіб. Майже в усіх випадках це відбувається через неуважність і порушення “Правил дорожнього руху”.

Тому, добре знаючи дорогу від дому до місця праці, потрібно зважати на місця, що потребують підвищеної уваги. Наприклад, перехід через вулицю, небезпечні перехрестя, вузькі вулиці та ін.

Велике скупчення людей. У невеликих поселеннях (селах) усі мешканці знають одне одного. Тут злочинцю не сховатися, його рано чи пізно знайдуть. А ось у місті у злочинця більше можливостей сховатися. Крім того, у місті існує ще такий фактор, як відчуженість людей одне від одного. Незнайома людина тут — це чужий. У місті, де багато людей і всі кудись поспішають, важче отримати допомогу, аніж у селі.

Мешканці міста стають джерелом небезпеки один для одного в екстремальних умовах (наприклад, при виникненні пожежі у приміщеннях магазину, кінотеатру тощо). Найнадійніший засіб захисту в таких обставинах — не втрачати здорового глузду і знати, де є безпечні виходи з приміщення. Бути уважним у незнайомому місці — варто взяти за правило.

Як поводити себе в натовпі, щоб не постраждати

Натовп — це особливий біологічний організм. Він діє за своїми законами і не завжди зважає на інтереси окремих осіб, у тому числі не зважає і на чиєсь життя.

Досвід свідчить, що досить часто натовп стає не безпечнішим від стихійного лиха або аварії, які його створили.

Почуття страху, що охоплює групу людей, миттєво передається іншим і переростає у некерований процес — паніку. У людей різко підвищується емоційність сприйняття того, що діється навкруги, знижується відповідальність за свої вчинки. Людина не може розумно оцінити свою поведінку й обставини, що склалися. У такій атмосфері досить лише одній людині висловити, виявити бажання втекти з небезпечного району, як людська маса починає сліпо копіювати її дії. Тому люди найчастіше гинуть не від самої небезпеки, а від страху і паніки, що виникають у натовпі. Про це треба завжди пам’ятати і передбачати можливу небезпеку. Історія пам’ятає чимало прикладів, коли масове скупчення людей призводить до масових жертв. Так, наприклад, у 2006 році в Індії більш ніж 300 осіб загинуло і понад 400 осіб отримали поранення у тисняві під час релігійного свята в індуїстському храмі Мандар Деві. У цьому ж році в Багдаді під час ходи паломників мостом сталася тиснява, в якій загинуло понад 1000 осіб.