Бібліотека Studies працює за підтримки агентства Magistr.ua

Психологічне розвантаження

Психологічне розвантаження

При проведенні сеансів психофізіологічного розвантаження рекомендується використовувати деякі елементи методу аутогенного тренування, який ґрунтується на свідомому застосуванні комплексу взаємопов’язаних прийомів психічної саморегуляції й виконанні нескладних фізичних вправ зі словесним самонавіюванням. Головна увага при цьому приділяється набуванню й закріпленню навичок м’язового розслаблення (релаксації).

У рекомендованому сеансі, який має проводитися у кімнаті психофізіологічного розвантаження з відповідним інтер’єром та кольоровим оформленням, виділяють такі три періоди, або фази:

Перший — абстрагування працівників від виробничої обстановки — відповідає фазі залишкового збудження. Звучить повільна мелодійна музика, пташиний спів. Обравши зручну позу, працівники адаптуються і психологічно готуються до наступних періодів.

Другий — заспокоєння — відповідає фазі відновлювального гальмування. Пропонується показ фото слайдів із зображеннями квітучого лугу, березового гаю, гладенької поверхні ставка тощо. Через навушники транслюється спокійна музика, і на її фоні негучно, повільно висловлюються заспокійливі формули аутогенного тренування (тричі):

“Я повністю розслаблений, спокійний”;

“Моє дихання рівне, спокійне”;

“Моє тіло важке, гаряче, розслаблене, я абсолютно розслаблений, чоло холодне, голова легка”.

Як функціональне освітлення застосовують зелене світло. Яскравість світла має поступово знижуватися впродовж періоду заспокоєння, а наприкінці його світло вимикається зовсім на 1—2 хв. Екран теж гасне.

Третій — активізація — відповідає фазі підвищеної збудженості.

На початку періоду світло вимкнене, через певний час на екрані з’являється червона пляма, розміри й яскравість якої поступово збільшуються.

Наприкінці періоду звучить бадьора музика. Вимовляються тричі мобілізуючі формули аутогенного тренування, яким мають передувати глибокий вдих та довгий глибокий видих:

“Я бадьорий, свіжий, веселий, у мене гарний настрій”;

“Я повний сил, я готовий діяти”.

Сеанси психологічного розвантаження можуть проводитися за єдиною програмою через індивідуальні на вушники і складатись із двох періодів по б хв. кожний: повне розслаблення, активізація працездатності.

У разі потреби на фоні музичних програм можуть вимовлятися окремі фрази навіювання відпочинку, гарного самопочуття і, на завершальному етапі, — бадьорості.

Після сеансів психофізіологічного розвантаження у працівників зменшується відчуття втоми, з’являється бадьорість, хороший настрій. Загальний стан відчутно поліпшується.

Побутове середовище це середовище проживання людини, тобто сукупність житлових будов, споруд спортивного і культурного призначення, а також комунально-побутові організації та установи.

Деякі параметри цього середовища:

— кількість житлової площі на людину; ступінь електрифікації та газифікації житла;

— наявність опалення, холодної та гарячої води;

— рівень розвитку громадського транспорту та ін.

Отже, параметри побутового середовища повністю визначають комфортні умови проживання людей у певному регіоні та залежать від ступеня цивілізації і рівня життя людей. У нормальних умовах проживання параметри підтримують самі люди.

Однак, під дією тих чи інших факторів, і, передусім, природного та техногенного характеру, ці параметри можуть вийти за межі норм, а відтак погіршити фізіологічні функції організму людини, створити небезпеку її життю і здоров’ю.

В умовах техносфери взаємодія в системі “людина — побутове середовище” характеризується, як:

— комфортна (оптимальна), коли зв’язки відповідають оптимальним умовам взаємодії (створюються позитивні умови діяльності та відпочинку; існують передумови для виявлення найвищої працездатності та продуктивної діяльності); гарантують збереження здоров’я людини і цілісності компонентів середовища існування;

— допустима, коли потоки, впливаючи на людину та середовище існування, не здійснюють негативного впливу на здоров’я людини, але призводять до дискомфорту, знижуючи ефективність діяльності; дотримання умов допустимої взаємодії гарантує неможливість виникнення, а також розвиток безповоротних негативних процесів у людини і середовищі існування;

— небезпечна, коли потоки перевищують допустимі рівні негативного впливу на здоров’я людини, викликаючи при довготривалому впливі захворювання, і (або) спричиняють деградацію природного середовища;

— надзвичайно небезпечна, коли потоки високих рівнів за короткий період часу можуть нанести травму, спричинити летальний кінець, викликати руйнацію у природному середовищі.

Із чотирьох характерних станів взаємодій людини з побутовим середовищем лише перші дві (комфортна та допустима) відповідають позитивним умовам повсякденної життєдіяльності, а дві інших (небезпечна та надзвичайно небезпечна) — недопустимі для процесів життєдіяльності людини.

Magistr.ua
Дізнайся вартість написання своєї роботи
Кількість сторінок:
-
+
Термін виконання:
-
днів
+