Методи емпіричного дослідження

Методи емпіричного дослідження: спостереження, опитування (бесіда, інтерв’ю, анкетування), тестування, рейтинг, вивчення продуктів
діяльності піддослідних (письмових, графічних, творчих, і контрольних робіт),
вивчення й узагальнення педагогічного досвіду, педагогічний експеримент

Метод педагогічного спостереження — це спеціально
організоване сприймання педагогічного процесу в природних умовах. Це пасивний метод
дослідження, бо дослідник не втручається в поведінку або стан навчання учня, він
лише спостерігає.

Розрізняють спостереження пряме, коли дослідник стає членом групи,
у якій здійснюють спостереження, і опосередковане – “збоку”; відкрите і приховане (інкогніто); суцільне і вибіркове.

Хоча цей метод доступний, але він має
недоліки, пов’язані з тим, що на результати спостереження впливають особистісні
особливості (установки, інтереси, психічні стани) дослідника.

До методів опитування належать бесіда, інтерв’ю, анкетування.

Бесіда – метод
дослідження, який застосовують з метою одержати необхідну інформацію чи роз’яснення
того, що не було достатньо зрозумілим під час спостереження. Бесіда – усно-контактна
форма спілкування, її проводять відповідно до заздалегідь накресленого плану з переліком
питань, які потрібно з’ясувати. Бесіда відбувається у вільній формі без запису відповідей
співрозмовника.

Інтерв’ю передбачає
викладення суджень у визначеній (заздалегідь) послідовності. Відповіді можна записувати
на відеомагнітофон. Нині теорія і практика масових опитувань у своєму арсеналі має численні види організації
інтерв’ю (групові, інтенсивні, пробні, стандартизовані, нестандартизовані тощо).

Анкетування – метод,
в основі якого – одержання письмових відповідей на поставлені запитання. Від змісту
анкети, форми запитань, що їх задають, кількості заповнених анкет, умілого добору
респондентів значною мірою залежить імовірність результатів дослідження. Це метод
масового збирання інформації за допомогою анкети.

Метод рейтингу – передбачає оцінювання окремих сторін діяльності досвідченими
суддями (експертами), яким повинні бути властиві компетентність – знання сутності
проблеми; креативність – здатність творчо вирішувати завдання; позитивне ставлення
до експертизи; відсутність схильності до конформізму – наявність власної думки і
здатність обстоювати її; наукова об’єктивність; аналітичність і конструктивність
мислення; самокритичність.

До емпіричних методів дослідження відносять
також вивчення й узагальнення педагогічного досвіду, у ході якого
виділяють головну ідею автора як педагога-новатора, сутнісні механізми запропонованої
ним педагогічної інновації, що сприяє підвищенню ефективності навчально-виховного
процесу.

Корисний матеріал може дати вивчення продукти діяльності досліджуваних: письмових, графічних, творчих і
контрольних робіт, малюнків, креслень, деталей, зошитів з окремих дисциплін тощо.
Ці роботи можуть дати необхідні відомості про індивідуальність людини, яка бере
участь у дослідженні, про досягнутий нею рівень умінь і навичок, що цікавлять дослідника,
з тієї чи іншої галузі.

Педагогічний експеримент – дослідницька
діяльність з метою вивчення причинно-наслідкових зв’язків у педагогічних явищах,
що містить досвідчене моделювання педагогічного явища та умов його перебігу.

Розрізняють експеримент природний (в умовах звичайного освітнього
процесу) і лабораторний – створення
штучних умов для перевірки. Найчастіше використовують природний експеримент. Він
може бути тривалим чи короткочасним.

Цей метод є комплексним, оскільки передбачає
поєднання спостереження, бесіди, анкетування, створення спеціальних ситуацій тощо.