Дидактика як складова частина педагогіки
Дидактика як складова частина педагогіки. Характеристика
категорій дидактики: навчання, викладання, научання
Ефективна організація навчання потребує
всебічного наукового обґрунтування змісту освіти, навчання і виховання, дослідження
їх закономірностей, принципів, форм і методів. Цим переймається спеціальна галузь
педагогічних знань – дидактика.
Дидактика – галузь
педагогіки та наука про навчання і освіту,
їх мету і завдання, зміст, методи, форми, засоби, організацію, досягнуті результати.
Предметом дидактики є:
1) визначення мети і завдань навчання;
2) окреслення змісту освіти відповідно
до вимог суспільства. Йдеться про зміст наукового матеріалу, який учні мають засвоїти,
та певні практичні вміння і навички, якими вони повинні оволодіти за час навчання
в школі;
3) виявлення закономірностей процесу
навчання на основі його аналізу, здійснення спеціальної пошуково-експериментальної
роботи;
4) обґрунтування принципів і правил
навчання на основі виявлених закономірностей навчання;
Завдання сучасної дидактики полягає
в забезпеченні ефективного виховання, духовного збагачення, розвитку дитини, її
активності, таланту, творчого потенціалу, здібностей до самостійного надбання нових
знань, у створенні умов для її самореалізації.
Процес навчання істотно відрізняється
від навчального процесу. Адже навчальний процес охоплює всі компоненти навчання
(викладача, використовувані ним засоби і методи навчання, учня, який працює під
керівництвом учителя на уроці та самостійно вдома), а процес навчання – взаємодію
учителя й учня.
Навчання як один з видів людської діяльності
складається з двох взаємопов’язаних процесів – викладання й учіння.
Викладання – діяльність учителя в процесі навчання,
що полягає в постановці перед учнями пізнавального завдання, повідомленні нових
знань, організації спостережень, лабораторних і практичних занять, керівництві роботою
учнів із самостійного засвоєння знань, у перевірці якості знань, умінь та навичок.
Головною фігурою у процесі викладання
є вчитель, викладач, з ініціативи якого відбувається навчальна взаємодія з учнями.
Учіння – цілеспрямований процес засвоєння учнями знань, оволодіння
вміннями і навичками.
У широкому значенні учіння полягає
в оволодінні учнями соціальним досвідом з метою його використання в практичному
житті.
У процесі навчання відбувається взаємодія між учителем і учнем, а не просто
вплив учителя на учня. Вчитель може навчати учнів безпосередньо або опосередковано
– через систему завдань. Результативність цього процесу залежить від стилю спілкування
учителя з учнем, впливу навколишнього середовища.