Джерела покриття дефіциту бюджету

Джерела покриття дефіциту бюджету. Право на здійснення
запозичень

Джерелами фінансування
дефіциту бюджетів є державні внутрішні та зовнішні запозичення, внутрішні запозичення
органів влади АРК, внутрішні та зовнішні запозичення органів місцевого самоврядування. КМУ може брати позики в межах визначених
законом України про Державний бюджет України. Запозичення використовуються для забезпечення
фінансовими ресурсами поточних видатків держави. За винятком випадків, коли це необхідно
для збереження загальної економічної рівноваги.

Міністр фінансів має право обирати
кредитора, вид позики і валюту запозичення з урахуванням вимог БК та з метою економії
коштів та ефективності їх використання.

Якщо витрати на обслуговування та
погашення державного боргу перевищать обсяг коштів, передбачений в законі про ДБУ
на таку мету, Міністр фінансів невідкладно інформує про це КМУ. КМУ невідкладно
інформує про очікуване перевищення таких витрат ВРУ та подає у двотижневий термін
пропозиції про внесення змін до закону України про ДБ України.

Емісійні кошти НБУ не можуть бути
джерелом фінансування дефіциту ДБУ.

Стаття 16. Здійснення державних
(місцевих) запозичень та управління державним (місцевим) боргом

1. Державні запозичення здійснюються в межах, визначених
законом про Державний бюджет України з дотриманням граничного обсягу державного
боргу на кінець бюджетного періоду.

Право на здійснення державних внутрішніх та зовнішніх
запозичень належить державі в особі члена Кабінету Міністрів України, відповідального
за формування та реалізацію державної бюджетної політики, або особи, яка виконує
його обов’язки, за дорученням Кабінету Міністрів України.

Кабінет Міністрів України визначає умови здійснення
державних запозичень, у тому числі вид, валюту, строк та відсоткову ставку державного
запозичення.

У разі зменшення обсягу коштів від державних внутрішніх
(зовнішніх) запозичень порівняно з обсягом, визначеним законом про Державний бюджет
України, у зв’язку з погіршенням умов таких запозичень та/або кон’юнктури фінансового
ринку допускається збільшення обсягу коштів від державних зовнішніх (внутрішніх)
запозичень з дотриманням граничного обсягу державного боргу У разі
зменшення (збільшення) обсягу платежів з погашення державного боргу у зв’язку з
поліпшенням (погіршенням) умов на фінансовому ринку порівняно з обсягом, визначеним
законом про Державний бюджет України, допускається зменшення (збільшення) обсягу
державних запозичень з дотриманням визначеного законом про Державний бюджет України
обсягу фінансування державного бюджету за борговими операціями.

2. Кредити (позики) від іноземних держав, банків
і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних програм (проектів)
залучаються державою на підставі міжнародних договорів України і відносяться до
державних зовнішніх запозичень. Кошти для реалізації таких інвестиційних програм
(проектів), а також витрати на обслуговування та погашення відповідних кредитів
(позик) передбачаються у законі про Державний бюджет України протягом усього строку
дії кредитних договорів. Відповідні міжнародні договори не потребують ратифікації,
якщо інше не встановлено законом.

3. Верховна Рада Автономної Республіки Крим та
міські ради мають право здійснювати місцеві внутрішні запозичення.

Місцеві зовнішні запозичення можуть здійснювати
лише міські ради міст з чисельністю населення понад триста тисяч жителів за офіційними
даними органів державної статистики на час ухвалення рішення про здійснення місцевих
запозичень. При цьому місцеві зовнішні запозичення шляхом отримання кредитів (позик)
від міжнародних фінансових організацій можуть здійснювати всі міські ради.

4. Бюджетна установа не має права
здійснювати запозичення у будь-якій формі (крім випадків, передбачених цим Кодексом)

Витрати на обслуговування та погашення державного
(місцевого) боргу здійснюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує
формування державної бюджетної політики (місцевим фінансовим органом) відповідно
до кредитних договорів, а також нормативно-правових актів, за якими виникають державні
боргові зобов’язання (боргові зобов’язання Автономної Республіки Крим чи територіальних
громад), незалежно від обсягу коштів, визначеного на таку мету законом про Державний
бюджет України (рішенням про місцевий бюджет).

Якщо очікуваний обсяг витрат на обслуговування
та погашення державного боргу перевищить обсяг коштів, визначений законом про Державний
бюджет України на таку мету, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування
державної бюджетної політики, невідкладно інформує про це Кабінет Міністрів України.
Кабінет Міністрів України невідкладно інформує про очікуване перевищення таких витрат
Верховну Раду України та подає у двотижневий строк пропозиції про внесення змін
до закону про Державний бюджет України.

Якщо очікуваний обсяг витрат на обслуговування
та погашення місцевого боргу перевищить обсяг коштів, визначений рішенням про місцевий
бюджет на таку мету, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, міська рада вносять
відповідні зміни до рішення про місцевий бюджет.

8. Член Кабінету
Міністрів України, відповідальний за формування та реалізацію державної бюджетної
політики, або особа, яка виконує його обов’язки, за погодженням з Національним банком
України має право в межах поточного бюджетного періоду здійснювати на конкурсних
засадах та/або шляхом проведення аукціонів розміщення тимчасово вільних коштів єдиного
казначейського рахунку та коштів валютних рахунків державного бюджету на депозитах
або шляхом придбання державних цінних паперів з подальшим поверненням таких коштів
до кінця поточного бюджетного періоду.