Визнання та встановлення материнства

Визнання та
встановлення материнства

Особа, яка вважає себе матір’ю дитини, може подати до суду
заяву про визнання свого материнства, якщо за­пис про матір дитини вчинено
відповідно до частини другої ст. 135 СКУ.

У разі смерті жінки, яка вважала себе матір’ю дитини, факт
її материнства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення
факту материнства прий­мається судом, якщо запис про матір дитини у Книзі реєс­трації
народжень вчинено відповідно до частини другої ст. 135. Заява про встановлення
факту материнства може бути подана батьком, опікуном, піклувальником дитини,
особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою ди­тиною, яка досягла
повноліття.

Спори про батьківство (материнство)

Особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою,
яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим
чоловіком, має право пред’явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком
дитини, позов про визнання свого батьківства. До вимо­ги про визнання
батьківства застосовується позовна давність в один рік, яка починається від
дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє, батьківство.

Особа, яка записана батьком дитини, має право оспори­ти своє
батьківство, пред’явивши позов про виключення запису про нього як батька з
актового запису про народ­ження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення
між особою, яка записана
батьком, та дити­ною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини
з актового запису про її народ­ження. Оспорювання
батьківства можливе лише після на­родження
дитини і до досягнення нею повноліття. Такс
ос­порювання неможливе у разі смерті дитини. Не має права оспорювати батьківство особа,
записана батьком дитини, якщо в
момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком, а також
особа, яка дала згоду на засто­сування допоміжних репродуктивних технологій. До
ви­моги чоловіка про виключення запису про нього як батька з актового запису
про народження дитини позовна давність не
застосовується.

Якщо той, хто записаний батьком дитини, помер до народження
дитини, оспорити його батьківство мають право
його спадкоємці, за умови подання ним за життя до нотаріуса заяви про невизнання свого батьківства. Якщо той, хто записаний батьком
дитини, номер після пред’явлення ним
позову про виключення свого імені як батька
з актового запису про народження дитини, позов­ну заяву можуть підтримати в суді його спадкоємці. Як­що через поважні причини особа не
знала про те, що за­писана батьком дитини,
і померла, оспорити батьківство можуть її
спадкоємці: дружина, батьки та діти. До
вимо­ги про виключення запису про особу як батька дитини з актового запису про народження
дитини позовна давність не
застосовується.

Жінка, яка народила
дитину у шлюбі, має право оспо­рити батьківство свого чоловіка, пред’явивши
позов про виключення запису про нього як батька дитини з актово­го запису про
народження дитини. Вимога матері може бути задоволена лише у разі подання іншою особою зая­ви про своє
батьківство. До вимоги матері про внесення змін до актового запису про народження дитини вста­новлюється
позовна давність в один рік, яка починаєть­ся від дня реєстрації народження дитини.

Жінка, яка записана
матір’ю дитини, може оспорити своє материнство. Також жінка, яка вважає себе матір’ю
Дитини, має право пред’явити позов до
жінки, яка записа­на матір’ю дитини, про визнання свого материнства. Оспо­рювання
материнства не допускається у випадках застосу­вання допоміжних репродуктивних
технологій. До вимоги про визнання материнства встановлюється позовна давність
в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися,
що є матір’ю дитини.

Стягнення з особи, яка записана батьком, матір’ю, аліментів
на дитину не є перешкодою для звернення до су­ду з позовом про виключення
відомостей про неї як бать­ка, матері дитини з актового запису про її
народження.