3.4-3.5. Функції держави: поняття і класифікація
3.4. Функції держави:поняття і класифікація
Функції держави — це основні напрями і
сторони діяльності держави, що
виражають її сутність та соціальне призначення.
Функції держави класифікують за
різними підставами.
1) залежно від принципу розподілу влади
розрізняють законодавчу, виконавчо-розпорядчу,
судову, контрольно-наглядову функції;
2) залежно від тривалості дії розрізняють постійні та тимчасові функції держави;
3) залежно від значення розрізняють головні та другорядні функції держави;
4) залежно від сфери прикладання
розрізняють внутрішні та зовнішні функції держави.
До внутрішніх функцій
держави належать:
1) економічна функція (формування та виконання бюджету, складання та виконання програм економічного розвитку, фінансування ряду галузей, забезпечення свободи конкуренції та протидія монополізму,
безпосереднє керівництво державним
сектором економіки);
2) правозахисна функція, або функція захисту прав і свобод людини та громадянина (конституційне закріплення особистих, політичних і
соціальних прав людини, діяльність
державних органів, що захищають права людини
та громадянина);
3) соціальна функція
(забезпечення гідного рівня життя людини,
допомога громадянам держави, які з об’єктивних причин не можуть брати участь у
створенні матеріальних благ — діти, інваліди, люди похилого віку);
4) фіскальна функція (стягування податків і мита, виявлення та облік доходів виробників
матеріальних та духовних благ, контроль за правильністю
стягування податків та розподілу податкових
коштів);
5) правоохоронна функція, або функція охорони правопорядку (забезпечення точного і повного
здійснення правових розпоряджень всіма
учасниками правових відносин усередині держави,
залучення до юридичної відповідальності правопорушників);
6) природоохоронна, або інакше — екологічна функція (регулювання
процесу використання природних ресурсів, збереження та відновлення природного середовища існування людини).
7) культурна (духовна) функція (організація науки та освіти, забезпечення збереження
культурної спадщини і доступу громадян до
неї);
8) інформаційна функція (організація та забезпечення системи отримання, використання, розповсюдження і зберігання інформації).
До зовнішніх функцій держави належать:
1) функція забезпечення безпеки держави (захист
країни від нападу ззовні,
захист загальнонаціональних інтересів від деструктивних дій усередині країни);
2) функція міжнародної співпраці та інтеграції до світової спільноти (спільна діяльність держав у політичній, економічній, культурній, спортивній та інших сферах,членство та співпраця в межах міжнародних і
регіональних організацій).
У сучасному світі, коли суспільне
життя все більше інтернаціоналізується,
грань між зовнішніми та внутрішніми функціями поступово зникає. Практично кожна з функцій
держави має як внутрішню, так і зовнішню сторони. Тому ряд вчених (наприклад, російський
учений Л. І. Спіридонов) висувають ідею про існування всього лише
однієї — генеральної функції держави, зміст якої полягає в забезпеченні нормального функціонування громадянського
суспільства. Генеральна функція
розпадається на підфункції: економічну,
екологічну тощо.
Проблеми, що постали перед людством
у XX ст., зумовили виникнення глобальних функцій, для
здійснення яких необхідне
об’єднання зусиль всіх держав. Найбільшою мірою
глобалізація торкнулася екологічної функції, функції захисту й охорони прав і свобод особи, функції підтримання світового порядку.
3.5. Форми здійснення функцій держави
Діяльність держави і його органів по реалізації функцій держави здійснюється в різних формах. Існує кілька
класифікацій форм здійснення функцій держави.
Звичайно виділяють правові та
організаційні форми здійснення функцій
держави. Правові форми —це діяльність органів держави, пов’язана з
ухваленням і виданням правових актів, а саме:
правотворча, правозастосовча, правоохоронна, правоінтерпретаційна.
Організаційні форми здійснення функцій держави — поточна технічна, господарська, статистична діяльність, спрямована на розв’язання конкретних
завдань.
Кожна функція держави здійснюється
одночасно і в правових, і в
організаційних формах. Наприклад, щоб провести
в життя функцію охорони правопорядку, потрібно видати відповідні законодавчі
акти (правотворча форма діяльності держави),
забезпечити їх виконання (правозастосовча
форма), притягати до відповідальності порушників (правоохоронна форма). В той же час,
наприклад, у процесі ухвалення закону,
необхідна певна організаційна робота (складання проекту, скликання засідання парламенту, робота рахункових комісій у процесі
голосування за законопроектом тощо), в чому
й виражаються організаційні форми діяльності держави.
З урахуванням розподілу влади виділяють
такі форми здійснення функцій
держави:
1) законодавча — полягає у виданні
представницькими законодавчими органами
законів, які формулюють цілі та напрями державної діяльності, визначають засоби та методи досягнення цих цілей;
2) управлінська
(виконавчо-розпорядча) — є оперативною, Повсякденною реалізацією
органами виконавчої влади приписів законів і підзаконних
актів у різних сферах державного управління;
3) судова — судові органи беруть
участь у реалізації функцій держави шляхом
здійснення правосуддя;
4) контрольно-наглядова — контрольно-наглядові органи держави (органи конституційного
контролю, прокуратура, органи
галузевого нагляду) спостерігають за точним та однаковим виконанням і застосуванням законів.