Поняття, види та принципи огляду
Зміст сторінки:
Тема 8: Тактика огляду
1. Поняття, види та принципи огляду
Огляд є однією з невідкладних слідчих (розшукових)
дій, за допомогою якого може бути отримана важлива інформація, що здатна вплинути
на ефективність розкриття злочину.
Оглядом називається слідча
(розшукова) дія, яка полягає у безпосередньому сприйнятті об’єктів з метою виявлення
та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення.
Огляд – самостійна слідча (розшукова) дія. Сутність огляду полягає в тому, що слідчий за допомогою своїх органів почуттів переконується
в існуванні і характері фактів, що мають доказове значення.
При огляді слідчий не тільки спостерігає,
але й проводить вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складає плани
і схеми, виготовляє графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляє
відбитки та зліпки, оглядає і вилучає речі і документи, які мають значення для кримінального
провадження (ч. 7 ст. 237 КПК України). При огляді широко застосовуються спеціальні
методи криміналістики, особливо техніко-криміналістичні методи роботи зі слідами та іншими
речовими доказами.
Задачі огляду, як їх визначає закон (ч. 1 ст. 237 КПК України), полягають у виявленні та фіксації відомостей щодо обставин
вчинення кримінального правопорушення.
На підставі цього слідчий висуває версії
про характер події і його учасників, про місце перебування злочинця, викраденого
майна та інших об’єктів, що мають доказове значення,
про наслідки злочину тощо. Крім того, при проведенні огляду переслідується мета встановити обставини, що сприяли вчиненню злочину. У багатьох випадках він є засобом одержання таких фактичних
даних, що не можуть бути добуті іншим шляхом. Результати огляду, особливо такого
його виду, як огляд місця події, дозволяють слідчому
визначити спрямованість розслідування, уявити механізм
розслідуваної події, особистість злочинця.
Існують наступні види огляду:
- огляд місця події;
- огляд трупа, в тому числі, пов’язаний з ексгумацією;
- огляд речей;
- огляд документів;
- огляд місцевості;
- огляд приміщення.
Особливим видом огляду є освідування, тобто огляд тіла людини.
Кожний з видів огляду має
свої особливості, виходячи з яких, визначають тактику
його проведення. Однак існує ряд загальних положень процесуального характеру, однакових при провадженні огляду будь-якого виду.
Процесуальний порядок огляду і освідування передбачений
ст.ст. 223, 237-239, 241 КПК України.
Відповідно до закону огляд повинен проводитися слідчим, прокурором.
Слідчий, прокурор зобов’язаний запросити
не менше двох незаінтересованих осіб (понятих) для огляду трупа, в тому числі пов’язаного
з ексгумацією та освідування особи. Винятками є випадки застосування безперервного
відеозапису ходу проведення відповідного огляду.
Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється
з обов’язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних
засобів фіксування огляду.
Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється
згідно з правилами, передбаченими в КПК України для обшуку житла чи іншого володіння
особи.
Для участі в огляді може бути запрошений
потерпілий, підозрюваний, захисник, законний представник та інші учасники кримінального
провадження. З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань,
слідчий, прокурор для участі в огляді може запросити спеціалістів.
При проведенні огляду дозволяється вилучення
лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей,
вилучених з обігу. Усі вилучені речі і документи підлягають негайному огляду і опечатуванню
із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду. У разі якщо
огляд речей і документів на місці здійснити неможливо або їх огляд пов’язаний з
ускладненнями, вони тимчасово опечатуються і зберігаються у такому вигляді доти,
доки не буде здійснено їх остаточні огляд і опечатування.
Вилучені речі та документи, що не відносяться
до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Слідчий, прокурор має право заборонити
будь-якій особі залишити місце огляду до його закінчення та вчинювати будь-які дії,
що заважають проведенню огляду.
Проведення огляду підпорядковане певним
принципам, до яких належать:
1. Своєчасність огляду полягає в проведенні
цієї слідчої дії відразу ж, як у ньому виникає
необхідність.
2. Об’єктивність огляду полягає насамперед
у дослідженні і фіксації всього виявленого в тому
вигляді, в якому це було в дійсності. В протоколі, що відбиває результати огляду, не повинні приводитися висновки і припущення слідчого.
3. З об’єктивністю огляду
тісно пов’язана його повнота – виявлення, фіксація і дослідження всіх тих
фактичних даних, що мають доказове значення в справі.
4. Активність огляду полягає, по-перше,
в тому, що слідчий, прокурор робить його в силу свого службового становища, незалежно від бажань зацікавлених
осіб, і, по-друге, в тому, що він діє, приймаючи
всі заходи до виявлення слідів злочину, проявляє творчу ініціативу.
5. Методичність і послідовністьполягають у правильній організації і планомірному проведенні огляду. Методичність
– це застосування найбільш ефективних для даних об’єктів і в даній обстановці прийомів
огляду; послідовність – суворо визначений порядок
дій.