Поняття, завдання, види і об’єкти пред’явлення для впізнання
Поняття, завдання, види і об’єкти
пред’явлення для впізнання
Пред’явлення для впізнання (ст. 228-230) – слідча дія,
що полягає у пред’явленні особі будь-якого об’єкта з метою його ототожнення або
встановлення групової належності з об’єктом, який раніше спостерігався цією особою
у зв’язку з обставинами, що мають значення для розслідуваної справи.
Іншими словами, потреба у проведенні
цієї слідчої дії виникає тоді, коли необхідно встановити, чи є людина або певний
об’єкт тими, яких свого часу бачила особа з огляду на факти, що мають зв’язок із
розслідуваним злочином і щодо яких вона давала попередні показання.
Наприклад, потерпілий, даючи показання
про злочин і нападника, повідомляє, що запам’ятав злочинця, називає його зовнішні
ознаки і властивості та заявляє про можливість упізнати цю особу.
Отже, метою розглядуваної слідчої
дії є встановлення, чи був упізнаваний об’єкт тим, кого, впізнаючи, особа раніше
спостерігала у зв’язку з розслідуваною подією.
Безпосередніми завданнями пред’явлення для впізнання
може бути встановлення:
1) чи цю людину раніше, за обставин,
які є важливими для слідства, бачив свідок (потерпілий, підозрюваний, обвинувачений);
2) чи належать особі, яка впізнає,
пред’явлені їй об’єкти (речі, предмети, знаряддя злочину) або чи бачила вона їх
раніше за певних умов;
3) кому належить труп людини, особу
якої не встановлено.
Об’єктами, що пред’являються для впізнання, можуть бути будь-які об’єкти
матеріального світу, що становлять інтерес для слідчого та допускають їх пред’явлення
для впізнання суб’єкта з дотриманням процесуальних вимог.
Такими об’єктами можуть бути:
A. Особи: свідки, потерпілі, підозрювані,
обвинувачені, підсудні.
Б. Трупи людей, тварин.
B. Предмети.
Г. Документи.
Д. Ділянки місцевості.
Е. Приміщення.
Процес впізнавання має дві стадії:
1. Формування образу – стадія сприйняття
та пізнання образу предмета чи особи.
2. Впізнавання – відтворення в натурі
групи об’єктів, оживлення в пам’яті раніше сприйнятого об’єкта і вирішення питання
про тотожність чи нетотожність (відмінність).
Процес формування показань упізнаючої
особи, своєю чергою, складається з таких етапів:
- сприйняття об’єкта за допомогою
органів чуття, - запам’ятовування і збереження (забування)
в пам’яті сприйнятої інформації, - відтворення уявного образу в пам’яті
та передача інформації про нього, - впізнання (ототожнення чи навпаки)
об’єкта.
Класифікація пред’явлення для впізнання
на види здійснюється за багатьма критеріями:
Залежно від суб’єкта впізнавання –
пред ‘явлення для впізнання:
а) свідком;
б) підозрюваним;
в) обвинуваченим;
г) потерпілим;
д) підсудним.
За формою проведення впізнавання:
а) пред’явлення об’єкта в натурі (безпосереднє
впізнавання);
б) у режимі відеоконференції при трансляції
з іншого приміщення (дистанційне досудове розслідування) (ст. 232 КПК);
в) пред’явлення об’єкта, зображеного
чи іншим способом зафіксованого на фотографії, кіно-, відеострічці чи аудіокасеті
(опосередковане впізнавання).
За кількістю проведення дослідних
дій щодо одного й того ж об’єкта впізнання:
а) первинне (тобто основне),
б) повторне. Допускається лише у випадках:
- коли спершу проводили пред’явлення
для впізнання об’єкта за фотографіями тощо (тобто не в натурі); - коли впізнавач після безрезультатного
проведення слідчої дії заявляє, що насправді впізнав об’єкт, але з тих чи інших
причин злякався сказати про це; - коли на момент проведення пред’явлення
для впізнання у суб’єкта впізнавання був тимчасовий дефект зору (слуху) або умови,
за яких проводилася слідча дія, не дозволили йому належно розглянути (почути тощо)
пред’явлені об’єкти.
За кількістю осіб, які одночасно впізнають
об’єкт:
а) одностороннє впізнавання;
б) зустрічне впізнавання (про цей
різновид ще йтиме мова згодом).
Залежмо від рецепторів органів чуття,
якими, власне, здійснюється впізнавання:
а) на слух, тобто за голосом;
б) з використанням інших органів чуття:
на дотик, на нюх, на смак (дегустування);
– в інший спосіб.
Можливо, в літературі ви знайдете
ще й інші класифікації (поділ за іншими класифікаційними рубриками), але й названого,
як вилається, достатньо, щоб зауважити на багатогранність розглядуваної слідчої
дії.