Поняття спеціальних знань та форми їх використання в розслідуванні злочинів

Поняття спеціальних знань та форми
їх використання в розслідуванні злочинів

У процесі розкриття і розслідування
злочинів нерідко виникають питання, вирішення яких потребує використання спеціальних
знань у галузі науки, техніки, мистецтва або ремесла. Такі питання вирішують досвідчені
особи, наділені в цих цілях посадовими повноваженнями.

Спеціальними є пізнання, придбані суб’єктом
в процесі практичної діяльності шляхом спеціальної підготовки або професійного досвіду,
засновані на системі теоретичних знань у відповідній галузі (наприклад, знання технології
швейного виробництва).

Спеціальні пізнання можуть використовуватися
і в процесуальній, і в непроцесуальних формах. Суб’єктами їх використання є:

• слідчий;
• особи, що виробляють дізнання;
• начальник слідчого відділу;
• прокурор-криміналіст;
• прокурор у досудового розслідування;
• фахівці;
• експерти;
• особи, які володіють знаннями в галузі
  науки, техніки, мистецтва або ремесла, але не наділені процесуальними правами експерта
  або фахівця;
• оперативні працівники.

У криміналістці форму використання спеціальних
знань потрібно розуміти як зовнішній прояв їх суті, що обумовлена їх змістом
та знаходить своє практичне вираження при розслідуванні злочинів.

Комісарчук сказав:

4 форми використання спеціальних знань:

1. залучення спеціаліста (перекладач
теж спеціаліст)

2. залучення експерта

3. призначення експертизи

4. консультування

Вивчення праць
щодо форм використання даних знань дозволило зробити певні узагальнення.

Так, всі вчені
до зазначених форм відносять призначення експертизи та участь
спеціаліста при провадженні слідчих дій. Із даною позицією важко не погодитись,
адже і експертиза, і така участь спеціаліста прямо передбачені кримінально-процесуальним
законодавством і у нормах закону безпосередньо зазначено, що для здійснення цих
дій необхідні спеціальні знання.

Багато науковців
серед форм використання спеціальних знань називають консультацію у фахівців.
Консультація може бути як складовою частиною зазначених вище двох форм, так і самостійною
дією.

46 % криміналістів
до форм використання спеціальних знань відносять ревізію, яка призначається в порядку
ст. 66 КПК Дійсно, проведення такої дії передбачено кримінально-процесуальним законодавством,
а для її здійснення необхідні особливі знання.

Можливість слідчим
(особою, що здійснює розслідування) безпосередньо застосовувати спеціальні знання
передбачає 37 % дослідників.

У сучасній криміналістичній
літературі широкого розповсюдження набуло віднесення форм використання спеціальних
знань у залежності від доказовості результатів їх застосування. Так говорять
про процесуальні та непроцесуальні форми.

Існує систематизація
форм використання спеціальних знань стосовно суб’єкта пізнання: безпосередня та опосередкована.

Також можна виділити обов’язкові та факультативні форми використання спеціальних знань.
Причому обов’язковість визначається як законом (наприклад обов’язкове призначення
експертизи, обов’язкова участь педагога), так і слідчою ситуацією.

Формами використання
спеціальних знань можна вважати дії, які проводяться при розслідуванні злочинів,
і для здійснення яких необхідне використання цих знань.

Велика різноманітність
таких форм потребує певної систематизації, яка може здійснюватись за такими критеріями,
як регламентація у кримінально-процесуальному законодавстві, обов’язковість проведення
та ін.