Особливості розслідування шахрайства в бюджетній сфері

Особливості розслідування шахрайства в бюджетній сфері

Злочинами
у бюджетній сфері України є передбачені Кримінальним кодексом України суспільно небезпечні винні діяння, вчинені
суб’єктами злочину в області діяльності, пов’язаної з формуванням, розподілом і
використанням бюджетних коштів, а також у зв’язку з розпорядженням державним і комунальним
майном.

Основними відмінними
ознаками таких злочинів є предмет посягання і суб’єкт злочину (особа, уповноважена
на виконання певних управлінських функцій або господарських операцій).

Загалом для бюджетної
сфери характерно вчинення двох різновидів
злочинів:

а) метою яких
є збагачення за рахунок бюджетних коштів, державного і комунального майна;

б) які вчиняються
з іншою метою.

Вони можуть вчинятись
як окремо, так і в сукупності (комплексі) і утворювати певні технології злочинної
діяльності.

Підсумовуючи
викладене відзначимо, що до злочинів у бюджетній сфері України слід відносити діяння,
які вчиняються у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з бюджетним процесом і розпорядженням
державним і комунальним майном.

КК виділяє 2 види злочинів у цій сфері:

Стаття 210. Нецільове
використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з
бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням

1. Нецільове
використання бюджетних коштів службовою особою, а так само здійснення видатків бюджету
чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням
всупереч Бюджетному кодексу України чи закону про Державний бюджет України на відповідний
рік, якщо предметом таких дій були бюджетні кошти у великих розмірах, – караються
штрафом від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними
роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з
позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк
до трьох років або без такого.

2. Ті самі діяння,
предметом яких були бюджетні кошти в особливо великих розмірах або вчинені повторно,
або за попередньою змовою групою осіб, – караються обмеженням волі на строк від
двох до п’яти років або позбавленням волі на строк від двох до шести років, з позбавленням
права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Примітка 1.До бюджетних коштів належать кошти, що включаються до державного бюджету і місцевих
бюджетів незалежно від джерела їх формування.

2. Великим розміром
бюджетних коштів відповідно до статей 210, 211 цього Кодексу вважається сума, що
в тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

3. Особливо великим
розміром бюджетних коштів відповідно до статей 210, 211 цього Кодексу вважається
сума, що в три тисячі і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів
громадян.

Стаття 211. Видання
нормативно-правових актів, що зменшують надходження бюджету або збільшують витрати
бюджету всупереч закону

1. Видання службовою
особою нормативно-правових актів, що зменшують надходження бюджету або збільшують
витрати бюджету всупереч закону, якщо предметом таких дій були бюджетні кошти у
великих розмірах, – карається штрафом від ста до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням
волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до чотирьох років,
з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк
до трьох років.

2. Ті самі дії,
предметом яких були бюджетні кошти в особливо великих розмірах або вчинені повторно,
– караються позбавленням волі на строк від двох до шести років з позбавленням права
обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Криміналістична характеристика злочинів, пов’язаних
з порушеннями бюджетного законодавства” складається з таких елементів:

• Предмет злочину

Предметом даної
категорії злочинів є бюджетні кошти, які мають характерні ознаки. До таких ознак
належать:

а) включення
коштів до бюджету будь-якого рівня;

б) досягнення
суми бюджетних коштів кваліфікуючого розміру;

в) визначення
джерел їх одержання та напрямів витрачання одним або кількома з чинних нормативно-правових
актів і планових документів.

• Обстановка злочину

До факторів,
що визначають обстановку вказаних злочинів належать:

а) періодичний
характер дії значної кількості нормативно-правових актів, що регулюють бюджетні
правовідносини;

б) розгалуженість
бюджетного законодавства;

в) суперечливість
окремих норм, що регулюють правовідносини у бюджетній сфері;

г) неузгодженість
статей 210 і 211 КК із нормами чинного бюджетного законодавства;

ґ) недоліки системи
контролю за дотриманням бюджетного законодавства. Якщо перші два фактори є об’єктивними
і зумовлені сутністю бюджетних правовідносин, то три останніх потребують вжиття
заходів, спрямованих на їхнє усунення.

• Особливості суб’єкта злочину

До них слід відносити
службових осіб – суб’єктів злочинів, пов’язаних з порушеннями бюджетного законодавства.
На основі аналізу викладених у літературі точок зору щодо суб’єктів бюджетних злочинів
вченими запропонована їхня класифікація. Підставою для цієї класифікації використано
службове становище правопорушників:

а) службові особи
– розпорядники бюджетних коштів;

б) службові особи
одержувачів бюджетних коштів;

в) службові особи
органів виконавчої влади, бюджетних установ, які не є розпорядниками бюджетних коштів,
але мають повноваження щодо їх формування і використання;

г) службові особи
Міністерства фінансів України, місцевих фінансових органів, органів Державного казначейства
України.

• Способи злочинних дій

– сукупність
умисних актів поведінки (дій або бездіяльності) службової особи, спрямованих на
порушення вимог чинного бюджетного законодавства при формуванні, розподілі, перерозподілі,
одержанні й використанні бюджетних коштів.

Вибір злочинцем
того чи іншого способу бюджетного злочину зумовлений об’єктивними (сфера господарської
діяльності, компетенція службової особи, стан контролю за дотриманням вимог бюджетного
законодавства тощо) та суб’єктивними (мета та мотив злочину, психологічні та соціальні
особливості злочинця) факторами.

• Типові сліди злочину

а) знищення,
приховування або фальсифікація документів, що відображають операції з бюджетними
коштами;

б) здійснення
“тиску” на свідків злочинних дій;

в) втручання
у процес розслідування корумпованих представників органів державної влади;

г) використання
корумпованих працівників правоохоронних органів для протидії розслідуванню;

ґ) протиправні
дії стосовно слідчого або інших осіб, які беруть участь у розслідуванні (співробітників
оперативних підрозділів, експертів тощо);

д) утворення
негативної суспільної думки щодо процесу розслідування.

• Типові способи протидії розслідуванню злочину

До них належать
наслідки бюджетних злочинів – зміни в документах та образи у пам’яті очевидців.
Документи, які можуть містити сліди бюджетних злочинів, класифіковано на окремі
групи в залежності від характеру і значення для справи наявної в них інформації.
Особи-очевидці порушення бюджетного законодавства також поділено на окремі категорії
у залежності від їхнього місця роботи, посади, а також дружніх або родинних зв’язків
із винною особою.

Типові слідчі ситуації.

Перша слідча ситуаціямає місце, коли кримінальна справа порушується на основі інформації про злочин,
що міститься у матеріалах, зібраних співробітниками оперативних підрозділів. Ця
ситуація є найбільш сприятливою для розслідування, оскільки характеризується досить
значним обсягом інформації про обставини злочину.

Друга слідча ситуація – кримінальна
справа порушується на основі інформації про злочин, що міститься у матеріалах ревізії
(перевірки), проведеної контролюючим органом, – характеризується меншим обсягом
інформації щодо ознак злочину, що пояснюється неучастю у його виявленні та документуванні
працівників правоохоронних органів.

Третя слідча ситуація характеризується
тим, що кримінальна справа порушується на основі матеріалів, зібраних прокурором
під час проведення перевірки законності виданих службовою особою нормативно-правових
чи розпорядчих актів, які змінюють доходи і видатки бюджету всупереч встановленому
законом порядку.

Четверта слідча ситуація (кримінальна
справа порушується на основі інформації, одержаної при розслідуванні іншого злочину)
відрізняється від визначених вище можливістю використання процесуальних засобів
до порушення кримінальної справи за ознаками бюджетного злочину та фактору раптовості.

Спеціальні знання слідчий може використовувати як
у процесуальних, так і в непроцесуальних формах, а саме у вигляді:

а) отримання
консультацій з різних питань;

б) проведення ревізії;

в) залучення спеціаліста для
участі в проведенні окремих слідчих дій;

г) проведення експертиз (криміналістичних
(почеркознавчої, технічної експертизи документів), також бухгалтерської, товарознавчої, інженерно-технічної, будівельно-технічної).