Поняття контрабанди та способи її виконання

Поняття контрабанди та способи її виконання

Стаття
201. Контрабанда

1. Контрабанда, тобто переміщення
через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного
контролю культурних цінностей, отруйних, сильнодіючих, вибухових речовин, радіоактивних
матеріалів, зброї та боєприпасів (крім гладкоствольної мисливської зброї та бойових
припасів до неї), а також спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації,
– карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років з конфіскацією предметів
контрабанди.

2. Та сама дія, вчинена за
попередньою змовою групою осіб або особою, раніше судимою за злочин, передбачений
цією статтею, або службовою особою з використанням службового становища, – карається
позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років з конфіскацією предметів
контрабанди та з конфіскацією майна.

Предметом контрабанди є історичні й
культурні, національні цінності та інші предмети, у тому числі й ті які вилучені
з вільного обігу: отруйні, сильнодіючі, радіоактивні, вибухові речовини, зброя та
набої. Виняток становить мисливська гладкоствольна зброя.

Основні
способи, які використовуються під час здійснення контрабандних дій, тобто нелегального
провезення товарів через кордон, розподіляються на 2 великі групи:

Фізичні
методи, до яких відносять:

– приховання
— приховання контрабандного товару в іншому товарі (чи спроба разом із задекларованим
товаром провезти незадекларований, що є доволі частою практикою) або ж спроба взагалі
сховати товар від митного огляду;

– погроза
співробітникам митниці з метою отримання дозволу на ввезення/вивезення контрабандного
товару;

– велика
кількість товару сама по собі може бути одним із фізичних методів здійснення контрабанди
— якщо контрабандним чином провозиться дуже велика кількість товару, то логічним
є припустити, що деяку його частину таки вдасться провезти.

Економічні
методи, зокрема такі:

– хабарництво
— надання хабара співробітникам митниці за дозвіл на ввезення/вивезення контрабандного
товару;

– використання
дипломатичного захисту — товар ввозиться/вивозиться як дипломатичний багаж, який
звільняється від митного огляду

Спосіб вчинення контрабанди — це детермінована система
дій злочинця щодо підготовки, виконання та приховування незаконного переміщення
контрабанди через митний кордон, а також щодо використання результатів контрабандної
діяльності.

Найбільш типовими способами
вчинення контрабанди є:

а)
переміщення поза митним контролем;

б)
переміщення шляхом приховування від митного контролю.

Переміщення поза митним контролем передбачає ввезення або вивезення
товарів і інших предметів через митний кордон України поза визначеними митними органами
України місцями (митниці, митні пости) або поза встановленим часом для проведення
митного контролю.

Переміщення товарів поза митним
контролем найчастіше здійснюється шляхом об’їзду митних постів легковими та вантажними
автомобілями. У таких випадках контрабандисти з метою ухилення від митного контролю,
як правило, використовують не традиційно існуючі магістралі транспортного руху,
а путивці (польові, степові, міжселищні), об’їзні дороги. Значно рідше на практиці
зустрічається переміщення контрабанди шляхом обходу місць митного контролю пішоходами.
У міжнародній практиці зустрічаються й інші способи ухилення від митного контролю,
зокрема, шляхом використання тварин, спеціально виготовлених літальних пристосувань,
торпед, трубопроводів тощо.

Приховування від митного контролю предметів контрабанди являє
собою будь-який спосіб утаювання, що ускладнює їх виявлення, зокрема: із використанням
тайників або інших засобів «фізичного приховування», які утруднюють візуальне виявлення
контрабанди; шляхом надання одним предметам вигляду інших; шляхом подання митному
органу як підстави для переміщення предметів підроблених документів або таких, що
одержані незаконним шляхом, містять неправдиві дані чи є підставою для переміщення
інших предметів.

Під тайниками слід вважати
спеціальні виготовлені, обладнані або пристосовані сховища, а також конструктивні
ємкості, порожнини транспортних засобів, багажу та інші предмети, що попередньо
підлягали розборці, демонтажу або переобладнанню.

Найбільш поширеними місцями
приховування контрабандних предметів в автотранспорті виступають: шини ходових та
запасних коліс; спеціально переобладнані або виготовлені паливні та водяні баки;
ящики для інструментів з подвійними стінками та днищами; простір за передньою панеллю
та декоративною обшивкою кабіни; пустоти між подвійними стінками вантажного приміщення;
тайники спеціально обладнані в балках, лонжеронах і шасі автомашини та ін.

Під «фізичним» приховуванням
розуміється створення умов, за яких візуальне виявлення предметів контрабанди під
час митного контролю ускладнене. Залежно від об’єктів митного контролю до інших
засобів фізичного приховування, що утруднюють виявлення предметів контрабанди можна
віднести, зокрема, приховування безпосередньо на тілі контрабандиста; в організмі
людини (у внутрішніх порожнинах та ковтальним способом); безпосередньо в одязі,
взутті та особистих речах; в особистому багажі та ручній поклажі; у легальних товарах
та вантажах; у транспортних засобах; у міжнародних поштових відправленнях та ін.

Приховування шляхом камуфлювання
предметів контрабанди — це спосіб маскування, що використовується з метою контрабандного
переміщення і полягає у зміні зовнішнього вигляду предметів, їх зовнішніх ознак
(форми, стану, упаковки, етикеток тощо). Це може бути розбирання предмета та окреме
переміщення його складових частин, надання одним предметам (товарам) вигляду інших
тощо. Наприклад, зброя, спеціально пристосована для стрільби, може бути закамуфльована
під різноманітні предмети побуту — авторучку, запальничку, коробку сигарет. У таких
випадках камуфляж є конструктивним оформленням даного виду зброї, при якому істотно
змінюються її зовнішні характерні ознаки, що дозволяють віднести зброю до побутових
предметів.

Приховування від митного контролю
охоплює також дії контрабандиста, що виражаються у пред’явленні митному органу як
підстави для переміщення предметів контрабанди:

а) підроблених документів;

б) документів, отриманих незаконним
шляхом;

в) документів, що містять
неправдиві дані.

Документи, що містять неправдиві
дані — це документи, що є справжніми за формою, але містять недостовірні відомості.
У таких випадках має місце так звана інтелектуальна підробка (внесення в документи
неправдивих відомостей). Для цього, як правило, використовуються митні декларації,
в яких зменшується кількість товару, записуються предмети (товари) іншими найменуваннями
тощо.

Підробка документів може виявлятися
як у частковій зміні первинного змісту справжнього документа (шляхом підчистки,
підробки, виправлення тощо), так і в повному виготовленні фальшивого документа від
бланка до підписів, печаток та штампів. У даному разі має місце так звана матеріальна
підробка.

Приховування від митного контролю
з використанням документів, отриманих незаконним шляхом передбачає одержання справжніх
документів, що надають право на переміщення предметів через митний кордон особі,
яка такого права не має. До таких належать документи, отримані за допомогою хабара,
погроз, фізичного примусу, обману. Це може виявлятися в незаконному оформленні працівником
митниці вантажної митної декларації без належного митного оформлення вантажу, а
також вивезенні за кордон товарів, що підлягають ліцензуванню, за ліцензією, яка
отримана за хабар.

Останнім часом все більш широке
поширення набувають способи вчинення контрабанди за участю представників підприємницьких
структур; вчинення контрабанди при сприянні осіб, що здійснюють митний контроль.
Активно використовуються фіктивні фірми, здійснюються операції з давальницькою сировиною,
гуманітарною допомогою, декларуються вантажі не своїм найменуванням, змінюються
коди товарів, занижується митна вартість та ін.

Приховування контрабанди —
це умисна дія злочинця, що полягає у перешкодженні встановлення об’єктивної істини
про незаконне переміщення через кордон шляхом приховування, знищення, маскування
або фальсифікації слідів контрабанди і контрабандиста, спрямована на повне або часткове
ухилення винуватого від кримінальної відповідальності.

Невід’ємною частиною способу
вчинення контрабанди є використання результатів злочинної діяльності.
За кримінальним правом контрабанда вважається закінченою з моменту фактичного переміщення
предмета посягання через митний кордон, за наявності однієї з ознак, зазначених
у законі. При ввезенні товарів (предметів, речовин) на митну територію України —
з моменту фактичного перетину кордону, а при вивезені — з моменту подання митної
декларації або іншої дії, безпосередньо спрямованої на реалізацію наміру ввезти
або вивезти предмети. У криміналістичному аспекті істотно важливим є те, що і після
вищезазначеного моменту закінчення контрабанди злочинна діяльність продовжується.
Вона виражається у використанні результатів контрабандної діяльності. Це можуть
бути дії, наприклад, з реалізації контрабандних товарів та отримання прибутку або
використання предметів контрабанди для власних потреб (автомобіля як засобу для
пересування, меблів, електро-, радіоапаратури тощо).

Способи реалізації і використання
предметів контрабанди зумовлені особливостями особи злочинця та властивостями товарів
(предметів, речовин). Цей товар в основному реалізується: безпосередньо контрабандистом,
за допомогою посередників (перекупщиків), через комісійні чи комерційні структури,
через родичів або знайомих. Практика показує, що більшість товарів збувається за
місцем проживання правопорушника.