Система права Європейського Союзу

2. Система права Європейського Союзу

Система права Європейського Союзу – це новий
правовий порядок, утворений засновницькими договорами, характеризується своєю автономністю
та внутрішнім узгодженням власної системи правових джерел, а також специфічною природою
взаємовідносин, що існують між правовими нормами Європейського Союзу та національними
правовими системами держав-учасниць.

Необхідно вказати, що право ЄС є самостійною системою, яка функціонує поряд
з національними системами права, а також системою універсального міжнародного права.

Суд ЄС зробив з цього приводу два
принципові висновки:

1) це особлива система права, інтегрована в
систему права держав-учасниць (і має обов’язковий характер для їх судових органів);

2) право ЄС – масив норм, що застосовується
як до вихідців з цих країн так і до самих держав.

Згідно з рішенням суду ЄС Право Співтовариств утворює самостійну особливу систему,
норми якої у рівній мірі є обов’язковими, як для держав-учасниць, так і для фізичних
та юридичних осіб.

Право ЄС характеризується
низкою ознак:

• це правові норми, породжені інтеграційними
  процесами, які знайшли свій вираз у джерелах права Європейської Співтовариства та
  Європейського Союзу;
• це правові норми, які об’єднують те, через
  що вони повинні забезпечити досягнення його цілей і вирішення завдань.

Система права ЄС включає галузі, інститути, принципи і норми.

До галузей права ЄС належать:

• сукупність правових норм, які визначають правове становище Євросоюзу;
• правове регулювання внутрішнього ринку;
• торгівельне та комерційне право;
• право конкуренції;
• право охорони навколишнього середовища;
• право щодо державних замовлень;
• трудове право;
• право зовнішніх відносин тощо.

Щодо інститутів права Євросоюзу,
то можна говорити про два їх види. По-перше, це інститути, що є загальними для всієї
системи права ЄС. До них належать інститути визнання, правонаступництва, відповідальності.

По-друге, у кожній галузі права Євросоюзу формуються свої інститути.

Наприклад, в межах правового регулювання внутрішнього ринку ЄС існують
такі інститути, як:

• свобода пересування товарів;
• вільний рух людей;
• свобода економічної діяльності і надання послуг;
• вільний рух капіталів.

Право конкуренції охоплює:

• інститут забезпечення рівних можливостей для суб’єктів підприємницької діяльності
  на ринку ЄС;
• інститут державної допомоги.

У галузі торгівельного та комерційного права сформовані такі інститути, як:

• право компаній;
• право на промислову та інтелектуальну власність;
• банківське
  право;
• страхове право тощо.

Законодавство ЄС щодо захисту довкілля містить такі інститути:

• охорони живої природи;
• боротьби із забрудненням повітря та шумом;
• обмеження хімічного забруднення та утилізацію відходів;
• боротьби за чистоту води тощо.

У рамках права ЄС щодо державних замовлень є групи норм, які утворюють окремі
інститути як:

• регулювання діяльності державних та комунальних установ у сферах виконання
  робіт;
• поставок та надання послуг.

Право зовнішніх відносин ЄС охоплює такі інститути:

• договірне право ЄС;
• дипломатичне право ЄС;
• норми, що регулюють здійснення СЗППБ (соціальної зовнішньої політики і політики
  безпеки), СПБО (соціальної політики безпеки і оборони), СТП (спільної торговельної
  політики).

Названі галузі та інститути права Євросоюзу, як правило, не охоплюють повністю
правовідносини у тій чи іншій сфері правового регулювання, а лише доповнюють відповідні
галузі національного права держав-учасниць. Винятками з цього
правила є норми, що визначають правовий стан (статус) ЄС та право зовнішніх відносин
ЄС.