Внесок Римського клубу у політичне прогнозування

Внесок Римського клубу
у політичне прогнозування

Римський клуб – міжнародна неурядова організація, що поєднує
у своїх рядах учених, суспільних і політичних діячів різних країн світу.

Перед клубом були поставлені дві основні цілі. Перша – сприяти
усвідомленню ускладнень що виникли перед людством; друга – шляхом впливу на суспільну
свідомість, сприяти виправленню нинішньої ситуації.

Від середини XX століття людство почало усвідомлювати катастрофічність
подальшого розвитку сучасної цивілізації. Світ вступав у революційний період своєї
історії, який був позначений критичними явищами та процесами, що поставили під питання
виживання всього людства.

Людству необхідна була організація, яка б зайнялася дослідницькими
роботами по проблемах, які назрівали в суспільстві. Такою організацією став Римський
клуб.

Кінець 60-х років: Римський клуб висунув програму вивчення глобальних
проблем, які тісно стосуються основ людського існування: гонка озброєнь та загроза
розв’язання ядерної війни, забруднення навколишнього середовища та Світового океану,
зменшення природних ресурсів, ріст кількості населення, розвиток нерівності в розвитку
окремих країн, регіонів, розширення зон бідності, злиденності.

Початок 70-х років: Римський клуб виступив з проголошенням катастрофи,
що загрожує технічній цивілізації. Тобто цивілізації, яка базується на використанні
машин та індустріальної технології.

Якщо розглядати в загальному, то в дослідницьких проектах Римського
клубу 70-х років глобальна проблематика розглядалась переважно з точки зору виявлення
кризових ситуацій, пов’язаних із стрімким розвитком промислового виробництва, збільшення
населення на планеті, забрудненням оточуючого середовища, зменшення природних ресурсів
та загостренням продуктових проблем («Межі росту», 1972; «Перегляд міжнародного
порядку», 1975; «Енергія: зворотній рахунок», 1978).

Початок 80-х років: Римський клуб сконцентрував всю увагу на
розроблення конкретних проблем майбутньої цивілізації «інформаційного суспільства».

В дослідницьких проектах Римського клубу 80-х років важливу увагу
приділялося соціальним, політичним, культурним аспектам Світового розвитку. Римський
клуб активно підключився до пошуку рішень проблем загальної системи безпеки та збереження
миру на землі («Третій світ здатен себе прогодувати», 1984; «Революція босоногих»,
1988).

Початок 90-х років: Римський клуб особливу увагу приділяється
змінам «культурного етносу» та цінності життя в глобальному масштабі. Діяльність
клубу ще тісніше стала пов’язуватися з роботою інших інститутів, котрі займаються
глобалістикою.

Таким чином, в основі тематики доповідей Римському клубу, заснованого
в 1968 році, лежить проблема економічного росту.

До переліку глобальних проблем було віднесено:

– безконтрольне розселення людей на планеті;

– нерівність та неоднорідність суспільства;

– соціальна несправедливість, голод, недоїдання;

– енергетична криза;

– вже існуюча чи потенційна нестача природних ресурсів;

– неграмотність та застаріла система освіти;

– деградація навколишнього середовища;

– і найголовніше: не усвідомлення людиною всіх цих труднощей
та взаємозв’язку між ними.