Основні етапи застосування процедури контент-аналізу
Основні етапи застосування
процедури контент-аналізу
Перший етап полягає
у визначенні сукупності повідомлень, яку передбачається вивчати.
Зазвичай сукупність повідомлень, що підлягають вивченню, визначається
за допомогою набору критеріїв, яким має відповідати кожне повідомлення. Найчастіше
список використовуваних критеріїв зводиться до трьох основних позицій: тип повідомлення, автор
повідомлення і час повідомлення.
Крім того, при підготовці до проведення контент-аналізу необхідно
прийняти рішення про одиницю аналітичного спостереження. Одиниця аналітичного спостереження,
або простіше одиниця аналізу, – це окремий елемент того повідомлення (або повідомлень),
яке необхідно вивчити. Найпростішим і найменшим з можливих елементів повідомлення
є слово, або «лексичний символ». Одиницею більш високого рівня виступає тема, що представляє окреме висловлювання про конкретний предмет.
Другий етап контент-аналізу
– декомпозиція тексту: виділення зі змісту безлічі смислових елементів, подальше
впорядкування якого залежить від типу або варіанту методики. Вибравши смислову одиницю
і її ознаки, дослідник повинен визначити також і одиницю рахунку, яка стане використовуватися
для кількісного аналізу матеріалу.
Найпоширенішим способом вимірювання характеристик змісту є підрахунок
частоти їх вживання, коли фіксується кожна поява будь-якої ознаки даної характеристики.
Третій етап передбачає
саму процедуру підрахунку або квантифікацію безлічі елементів текстового масиву.
У загальному вигляді вона аналогічна стандартним прийомам квантифікації по виділеним
угрупованням. Наприклад, вивчаючи тематику газети, можна визначити відсоток конкретних
тем за тематичними одиницям різного змісту.
Четвертий етап застосування
контент-аналізу полягає у змістовній інтерпретації результатів декомпозиції текстового
масиву і квантифікації виділених елементів. Зазвичай він побудований на виявленні
та оцінці таких характеристик текстового матеріалу, які дозволяють дати відповідь
на питання, що хоче підкреслити (приховати) його автор і що є в його розумінні пріоритетним
напрямком політичних дій. Змістовна інтерпретація завершується формулюванням аналітичних
висновків, які співвідносяться з цілями і завданнями дослідження, декларованими
на його початковому етапі.
На заключному п’ятому
етапі відбувається верифікація отриманих результатів, яка може проводитися або
шляхом повторення дослідницької процедури іншими виконавцями, або на основі критичного
осмислення і зіставлення нових даних з уже наявною інформацією.