Особливості узагальнення та інтерпретації результатів івент-аналізу

Особливості узагальнення
та інтерпретації результатів івент-аналізу

Івент-аналіз, або метод аналізу подієвих даних, дозволяє упорядкувати
і структурувати складні політичні процеси (прийняття нормативних актів, публічні
заяви політиків, конфлікти) у вигляді ряду подій.

При цьому дані систематизуються за наступними параметрами:

1) суб’єкт-ініціатор;

2) акція (що відбувається);

3) суб’єкт-мішень (стосовно кого);

4) дата;

5) географічна локалізація;

Ефективність даного методу безпосередньо залежить від банку даних.

Спочатку методика івент-аналізу була розроблена в 1960-і роки
в США і призначалася для моніторингу расових заворушень у США.

В даний час івент-аналіз застосовується при вивченні конфліктних
ситуацій, для аналізу процесу міжнародних переговорів, у сфері прогнозування, дозволяючи
виявити об’єктивні тенденції політичної ситуації.

Однією з проблем, яка виникає при узагальнені результатів, є
перехід від кількісних показників до формулювання якісних характеристик ситуації.
В силу об’єктивних причин точні цифри, на які можна було б спиратися для визначення
якісних категорій політичної взаємодії, в реальній змістовній інформації відсутні.
Наприклад, немає точного кількісного показника, що визначає таке поняття, як «есклація
конфлікту». На практиці кількість ворожих дій сторін може помітно коливатися протягом
тижня або місяця, а загальний рівень напруженості обстановки залишатися відносно
стабільним. Тому кількісні дані, необхідні для аналітичного порівняння якісних характеристик
політичної ситуації чи процесу, виражають через визначення їх відносних значень,
а також через побудову індексів.

Як і всяка прикладна методика, івент-аналіз має сильні і слабкі
сторони. До його безумовних переваг слід віднести високу ступінь об’єктивності інформації
про події, а отже, і надійності як основи для прийняття практичних рішень. Однак
ця методика як в «ручному», так і в «машинному» варіанті є дуже трудомісткою процедурою,
що вимагає досить високого рівня кваліфікації виконавців. Крім того, в ряді випадків
існує небезпека перебільшення можливостей поведінкового і подієвого підходу до побудови
програми дослідження і при формулюванні категорій, використовуваних при класифікації
подій.