Трансактний аналіз політичної взаємодії за Е.Берном

Трансактний аналіз політичної взаємодії за
Е.Берном

Трансактний аналіз це
психотерапевтична методика групового та особистісного зростання розроблена Е. Берном.

Теорія Берна заснована
на процедурі аналізу структури особистості. Трансакція – це спрямований вплив однієї
людини на іншу. Що ми робимо під час спілкування Ми обмінюємося трансакціями, тобто
ми різними способами один на одного направлено впливаємо. Отже, трансакція – це
трансляція якогось усного або невербального (тілесного) повідомлення від однієї
людини до іншої, тобто спрямований вплив, або стимул. Коли взаємодіють з тваринами,
говорять “стимул” і “реакція”, а людина – це щось більше, тому
тут говориться “трансакція”.

Люди, які спілкуються,
виявляють свою поінформованість відносно присутності один одного. Це називається транзактним
стимулом. Людина, на яку спрямовано транзактний стимул, у відповідь щось
скаже або зробить. Ця відповідь називається транзактною реакцією. Метою
простого транзактного аналізу є вияснення того, яка саме позиція “Я” відповідальна за трансактний стимул і
яка позиція людини здійснила транзактну реакцію.

Берн наводить знамениту
тріаду образів, або іпостасей «я», які він називає Батько, Дорослий і Дитина. При цьому Берн наполягає на тому,
що це не ролі, а іпостасі особистості, тобто щось набагато глибше. Коли людина знаходиться
в кожній з цих трьох іпостасей «я», навіть її фізіологія функціонує специфічним
чином.

Під “погладжуванням”
в трансактному аналізі розуміється знак схвалення. Існує три типи погладжувань: фізичне (наприклад, торкання), вербальне (слова) і невербальне (підморгування, кивки, жести тощо). Погладжування даються за “існування”
і за “вчинки”. Вони можуть бути позитивними – наприклад, дружній фізичний
дотик, теплі слова і доброзичливі жести; і негативними – шльопанці, похмурі погляди.