Досвід імітаційного моделювання в історичній та економічній науках

Досвід імітаційного моделювання в історичній та економічній науках

Імітаційне моделювання в широкому розумінні ­- процес конструювання моделі реальної системи та експериментування на цій моделі з метою визначити поводження системи або оцінити (в рамках обмежень, зумовлених деяким критерієм чи сукупністю критеріїв) різні стратегії, що забезпечують функціонування даної системи,

У вужчому розумінні імітаційне моделювання – це відтворення на ЕОМ реальної виробничої чи організаційної системи.

Широке використання імітаційного моделювання стало можливим на певному етапі розвитку інформаційних технологій, тобто засобів і інструментів збору передачі, обробки, зберігання інформації. Серед цих засобів маються на увазі не лише комп’ютери, але й засоби обчислювальної математики, багаторівневі інструменти програмування, системи управління базами даних, банки даних і так далі.

В колишньому СРСР використання імітаційного моделювання для оптимізації економіки, виробництва та транспорту у масштабах усієї країни принесло величезну економічну користь. За кордоном ці методи також успішно працюють – зокрема, статистика говорить, що у США це найбільш вживаний метод моделювання. На жаль, в сучасній Україні в умовах економічної нестабільності будь-які математичні методи використовуються лише епізодично.

Імітаційне моделювання дозволяє змоделювати такі системи, перед якими безсилі інші методи. Хоча у 90-х роках почалися спроби створити теорію імітаційного моделювання, навіть зараз цей розділ залишається більше мистецтвом, ніж наукою. Зокрема, залишається відкритою проблема адекватності системи.

Недоліком ІМ є складність збору інформації для створення імітаційної моделі. Але, незважаючи на усі недоліки, ІМ дозволяє ще на стадії проекту “програти” поведінку системи, виявити її майбутні слабкі місця та дістати інформацію, яка є наслідком переходу “кількості у якість”.