Сучасні досягнення на шляху до забезпечення рівного представництва на виборних посадах в Україні

Сучасні досягнення на шляху до забезпечення рівного представництва
на виборних посадах в Україні

Відносно вимоги рівного представництва жінок та чоловіків на виборних та призначуваних посадах, слід зазначити, що тут має місце суттєвий перекіс у бік чоловіків. Порушення прав жінок у сфері управління пов’язані, з історичними традиціями політ.культури, укоріненими як в діяльності політ. інститутів, так і в свідомості людей. Багато в чому правові, культурні і моральні проблеми із становленням «менеджменту з жіночим обличчям» пов’язані з неготовністю як самих жінок, так і суспільства в цілому до такого підходу.

В результаті у межах однакових сфер зайнятості чоловіки й жінки мають зовсім різні перспективи просування, тобто статусні наслідки певних занять для них різні. Особливо це помітно у сфері управління – чим вищий соціальний статус посади, тим менша ймовірність, що її обійматиме жінка.

За даними досліджень, у сфері приватного бізнесу підприємств, які працюють під керівництвом жінок, утричі менше, ніж підприємств, де головують чоловіки. у складі Кабінету Міністрів України за 2000 – 2012 рр. показує, що її частка є меншою за сім відсотків й постійно зменш. Проте важливим позитивним зрушенням стало включення у квітні 2012 р. до складу уряду Р. В. Богатирьової (в якості віце-прем’єр-міністра, Міністра охорони здоров’я). Подібна ситуація склалась і у судовій гілці влади. Так, у складі Конституційного Суду України жінки складають трохи більше 10 %.

Схожа ситуація склалась і в органах місцевого самоврядування. Так, жінки складають 62,4 % керівників. Проте у першій категорії вони зовсім не представлені, у другій – складають 5,7 %, у третій – 12,9 % четвертій – 29,9 %, у п’ятій та шостій – майже по 80 %.

Гендерно збалансована участь у національних структурах управління є засобом підвищення якості управління, а отже й засобом подолання корупції. Високий рівень участі жінок повинен допомогти суспільству усвідомити наскільки важлива гендерна проблематика при розгляді політичних процесів і прийнятті політичних рішень і заходів.

Важливою ініціативою з інтеграції гендерного підходу в Україні є реформа державної служби. На нашу думку, величезним кроком вперед у цій галузі є те, що проект Стратегії державної кадрової політики України містить розділ VІІІ «Гендерна політика».

КУ Стаття 24. Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Рівність прав жінки і чоловіка забезпечується: наданням жінкам рівних з чоловіками можливостей у громадсько-політичній і культурній діяльності, у здобутті освіти і професійній підготовці, у праці та винагороді за неї; спеціальними заходами щодо охорони праці і здоров’я жінок, встановленням пенсійних пільг.

Стаття 38. Громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

На виконання міжнародних зобов’язань Україна включила принцип гендерної рівності до Конституції (зокрема, ст. 24, 23, 21)

Стаття 23. Кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших людей, та має обов’язки перед суспільством, в якому забезпечується вільний і всебічний розвиток її особистості.

Стаття 24. Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Ґендерний паритет відображений у низці законодавчих актів України: Кодексі про шлюб і сім’ю; Кодексі про працю; Кримінально-процесуальному, Цивільному кодексах України; Кодексі України про адміністративні порушення, а також в Законах України “Про зайнятість населення”, “Про пенсійне забезпечення”, “Про охорону праці”, “Про державну службу” тощо.

Стаття 21. Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Стаття 3 Закону України “Про місцеве самоврядуванняв Україні” забороняє будь-які обмеження права громадян України на участь у місцевому самоврядуванні залежно від кольору шкіри, політичних, релігійних та ін..

Практичне втілення принципу рівності статей забезпечив Закон України «Про рівні права і можливості жінок та чоловіків», що набрав чинності 1 січня 2006 року.

В Законі дається визначення поняття«ґендерна рівність»: „рівний правовий статус жінок і чоловіків та рівні можливості для його реалізації, що дозволяє особам обох статей брати рівну участь у всіх сферах життєдіяльності суспільства”

В рамках вдосконалення політико-правового механізму реалізації гендерної політики можна запропонувати законодавче впровадження гендерного квотування за зразком скандинавських країн, а також внесення змін до Закону України «Про державну службу», спрямованих на реалізацію вищезазначених заходів:

– запровадити механізм «м’якого» квотування під час проведення конкурсу на заміщення посад керівників всіх рівнів (під яким розуміється обов’язкова участь у конкурсі представників обох статей), а також чітко визначити санкції за їх недотримання та механізми притягнення до відповідальності (внести відповідні зміни до ст. 15 «Прийняття на державну службу»);

– визначити обов’язковість включення до статутів, які регламентують роботу державних службовців, принципів недискримінації або позитивної дискримінації так, щоб представництво кожної групи усередині служби було егалітарним, а гендерний баланс був би дотриманий навіть при їх реструктуризації.