Гендерні, національні та релігійні стереотипи українського суспільства та їх зміни в процесі демократизації

Гендерні, національні та релігійні стереотипи українського суспільства та їх зміни в процесі демократизації

Встановлення гендерної рівності передбачає подолання гендерних стереотипів суспільства.

Під гендерним стереотипом розуміють культурно і соціально обумовлений набір уявлень (переконань, думок, суджень) про якості, ознаки, норми поведінки, які властиві «справжнім» чоловікам і жінкам. Гендерні стереотипи будуються за принципом «бінарної опозиції»: те, що приписується чоловікам, заперечується за жінками. Одним і тим же діям, якостям та ознакам даються різні оцінки в залежності від статі. Наприклад, сказати жінці, що у неї «чоловічий розум» – це зробити комплімент; але сказати чоловікові, що у нього «жіночий характер» – це означає образити його.

Стереотипи дуже стійкі. Вони знаходять свій вияв в усіх сферах життя людини: її свідомості, манері спілкування та взаємодії з іншими членами групи та суспільства в цілому. На сучасному етапі гендерні стереотипи як у суспільній свідомості, так і у практиці трансформувались у цінності та сформували образи маскулінності та фемінності. Вони стали нормою поведінки, свого роду приписом. Це призвело до того, що відбулось закріплення домінування чоловіків, дискримінаційних практик як до жінок, так і до чоловків (в різних сферах суспільного життя); оформились статусні характеристики осіб різних статей.

Існуючі гендерні стереотипи можна розділити на кілька груп.

До першої групи відносять стереотипи маскулінності-фемінінності. Маскулінність розглядається як «активно-творче начало» і, відповідно, такі риси, як: активність, агресивність, впевненість у собі, здатність до лідерства, домінантність, логічне мислення. Фемінності приписується «пасивно-репродуктивна роль», що виявляється у наступних рисах: залежність, низька самооцінка, турботливість, емоційність. Фемінні та маскулінні ознаки протиставляються та розглядаються як взаємодоповнюючі.

Н. Римашевська до цієї групи відносить наступні стереотипи.

Стереотип перший – явно завищена оцінка всього того, що стосується чоловічої статі.

Стереотип другий – це подвійний стандарт статевої моралі з переважним забезпеченням свободи знову ж таки для чоловіків. Чоловіча стать активніша і цінніша – отже, їй і більше свободи в шлюбно-сімейних стосунках.

Стереотип третій – диференціація мужності і жіночності у сексуальній поведінці і статевій самосвідомості

Стереотип четвертий ставить більш жорсткі вимоги до формування статевої ідентифікації чоловіків,

Стереотип п’ятий стосується проституції як транскультурного явища в умовах різних культур.

Друга група гендерних стереотипів пов’язана з уявленнями про розподіл професійних та сімейних ролей між жінками і чоловіками. Причому жінці відводиться роль домогосподарки, самою значною для неї є соціальна роль матері, відповідно її завдання – народження дітей, догляд за домом та налагодження внутрішньо сімейних взаємин. Таким чином, жінка опинється у приватній сфері, в той час як чоловік знаходиться у публічній. Чоловікам приписується активність у громадському житті, професійний успіх, відповідальність за забезпечення сім’ї.

Третя група гендерних стереотипів зумовлена специфікою праці. Жіноча праця, відповідно д остереотипних уявлень, має носити виконавський, обслуговуючий характер. Тому, жінки працюють у сфері торгівлі, охорони здоров’я, освіти. Чоловікам відводиться творча та керівна робота.

До позитивних аспектів дії гендерних стереотипів можна віднести підтримку міжособистісної та міжгрупової співпраці та взаєморозуміння.

Негативний аспект полягає у тому, що вони можуть часто заважають самореалізації чоловіків і жінок, виступають бар’єрами для розвитку індивідуальності, коли певні якості особистості не відповідають певному статево-рольовому стереотипу.

Гендерні стереотипи формуються, як вважають дослідники, починаючи з раннього дитячого віку у процесі соціалізації – засвоєння пануючих у даному суспільстві уявлень про правильну поведінку, розподіл обов’язків .

Гендерний стереотип закріплення соціальних ролей за певною статтю впливає на виникнення гендерних конфліктів. в основі якого лежить суперечливе сприйняття гендерних цінностей, відносин, ролей, що призводить до зіткнення інтересів і цілей. Відмінності в моделях поведінки чоловіків і жінок можуть стати причинами внутрішньоособистісних, міжособистісних і міжгрупових конфліктів. До міжособистісних можна віднести конфлікти у сім’ї та на роботі Гендерний міжгруповий конфлікт передбачає боротьбу чоловіків та жінок як соціальних груп. Вони виникають у результаті асиметрії між приватною та публічною сферами, коли до першої віднесена жінка, а до другої чоловік.

Формування таких стереотипів, а отже віднесення до того чи іншого гендера обумовлене пануючими в даному суспільстві гендерними установками.

В. П. Кравець виділяє два основних типи таких установок – патріархальні і феміністські. Для патріархальних установок характерні наступні особливості: переконання, що в суспільних і сімейних відносинах має існувати жорсткий розподіл чоловічих і жіночих ролей; погляд, згідно з яким чоловікові належить провідна, активна роль у сім’ї і суспільстві, а жінці – підпорядкована, пасивна;

Феміністські установки свідомості включають в себе такі аспекти: засудження використання біологічних статевих відмінностей для впровадження жорстко закріпленого, підпорядкованого становища жінки в сім’ї і суспільстві;

З гендерними стереотипами тісно пов’язані гендерні ролі, що приписують відмінну поведінку особам різних статей.