Основні управлінські функції

Основні управлінські функції

Загальні функції управління у сфері політики, політичного процесу фактично повністю повторюють (лише з деякими відмінностями) функції управління загалом. До них належать:

1. Функція планування. У політиці будь-який її суб’єкт, структура завжди визначають загальну мету, розробляють стратегію і тактику з тим, щоб скоординувати діяльність усіх учасників політичного процесу.

2. Функція організації діяльності. Як і в інших сферах, у політиці створюється певна структура управління, визначається і встановлюється порядок взаємодії учасників політичних відносин і дій, розподіляються їх повноваження.

3. Функція координування. Полягає у необхідності забезпечення узгодженості дій суб’єктів політичного процесу (особливостей, груп, громадських об’єднань, політичних партій, рухів тощо).

4. Функція регулювання. Забезпечує регулювання взаємодії суб’єктів політичного процесу, послідовності дій, акцій, заходів політичного характеру і змісту.

5. Функція мотивації. Політична діяльність можлива і результативна за умови відповідного стимулювання, використання різних заохочень.

6. Функція контролю. Без визначення і врахування реальних результатів, стану політичної діяльності, зіставлення досягнутого із запланованим, очікуваним політична діяльність втрачає сенс.

7. Функція врахування діяльності, тобто визначення того, що ж реально зроблено, досягнуто.

8. Функція прийняття рішень. Будь-яка діяльність, зокрема й політична, неможлива без рішень. Рішення — це певний вибір, який постійно робить суб’єкт (учасник) політичного процесу.