Маніпуляція суспільною свідомістю: основні засоби
Маніпуляція суспільною свідомістю: основні засоби
Маніпулювання суспільною свідомістю – приховане (латентне) управління свідомістю та поведінкою людей в певних політичних, соціальних та економічних інтересах правлячої еліти.
Способами політичного маніпулювання є: пряма підтасовка фактів, замовчування невигідної інформації, упереджена інтерпретація фактів, надання сфальсифікованої інформації, навішування ярликів для компрометації політиків, використанню групових інтересів та ін.
Основні засоби маніпуляції суспільною свідомістю є:
1. Мовні – використання певних штампів, термінів, ідеологічних та політичних кліше.
2. Немовні – блокування чи затримання “невигідної” інформації, викладання інформації у сприятливому для себе контексті.
3. Активні – насадження стереотипів і цінностей.
4. Пасивні – фрагментарність інформації.
Особливого значення маніпуляція набуває з удосконаленням інформаційних технологій, які суттєво розширюють спектр застосування маніпулятивних стратегій і тактик.
Сприйняття повідомлень залежить від номінативного аспекту подання інформації, оскільки процес номінації є одним із видів психологічного програмування масової свідомості
Графічні засоби організації тексту сприяють його чіткій візуалізації та розставляють акценти повідомлення, підсилюючи його певні частини. Ці засоби можуть використовуватись окремо або в поєднанні з іконічними засобами, підсилюючи маніпулятивний потенціал вербальної частини повідомлення. Зображення, що супроводжують текст, посилюють вплив вербальної аргументації завдяки добору іконічних елементів, що відповідає загальній маніпулятивній інтенції адресанта. Цьому також сприяють кольорові виокремлення, які привертають увагу до повідомлення та через властивості кольорів певним чином впливати на психіку людини налаштовують її на конкретне емоційне сприйняття інформації.
Так, ЗМІ використовують мову жестів як засіб маніпулювання свідомістю адресата, розміщуючи фотографії, яким притаманне певне оцінне значення невербальної поведінки об’єкта (наприклад, усмішка, відкриті долоні, стиснуті кулаки). Як правило, невербальні елементи підтверджують оцінку, що міститься у вербальній частині повідомлення, роблячи її більш ефективною.