Законодавча, виконавча та судова гілки влади

Законодавча, виконавча та судова гілки влади

Теорія
поділу влади передбачає наявність трьох
незалежних гілок державної влади. Між ними існує механізм стримувань і противаг,
який забезпечує неможливість надмірної концентрації влади в одних руках або в одному
із владних інститутів.

Законодавча
влада – це делегована народом своїм
представникам у парламенті (Верховній Раді, Державній Думі, Конгресі, Сеймі, Фолькетинзі,
Альтинзі та ін.) державна влада, що має виключне право приймати закони.

Назва
гілки влади “законодавча” не означає, що, крім основної законодавчої діяльності
представницькі органи не здійснюють ніякої іншої діяльності.

Не
менш істотною функцією законодавчої влади є фінансова, яка реалізується в праві
щорічно затверджувати бюджет країни.

Виконавча
влада — влада, що має право безпосереднього
управління державою. Носієм цієї влади в масштабах усієї країни є уряд. Назва уряду
встановлюється Конституцією і законодавством. Частіше за все уряд має офіційну назву
– Ради або Кабінети міністрів.

Уряд
забезпечує виконання законів та інших актів законодавчої влади, є відповідальним
перед нею, підзвітним і підконтрольним їй.

Судова
влада – незалежна влада, що охороняє
право, виступає арбітром у спорі про право, відправляє правосуддя.

Судова
влада здійснюється одноособово суддею (при розгляді незначних правопорушень) або
судовою колегією у формі судової процедури.

Свої
функції суд покликаний здійснювати, керуючись лише законом. Він не повинен залежати
від суб’єктивного впливу законодавчої або представницької влади.