Ресурси та джерела політичної влади

Ресурси та джерела політичної влади

Ресурси влади являють собою все те, що може бути використане для впливу на інших.

• предмети споживання;
• кошти;
• засоби, здатні вплинути на внутрішній світ, мотиви поведінки об’єкта, преса, радіо, телебачення, засоби мистецтва;
• знаряддя, за допомогою яких можна позбавити людину тих чи інших цінностей аж до життя включно – каральні органи, зброя.

Ресурси поділяються залежно від сфер життєдіяльності.

Економічні ресурси – матеріальні цінності, необхідні для суспільного виробництва і споживання, гроші, родючі землі, продукти харчування тощо.

Соціальні ресурси – соціальні і демографічні структури, соціальна інфраструктура: освіта, медичне обслуговування, соціальне забезпечення тощо.

Культурно-інформаційні ресурси – знання й інформація, а також засоби їх отримання і поширення: інститути науки і освіти, ЗМІ тощо. Через ці інститути контролюється формування суспільної думки.

Джерелом влади суб’єкта може виступати його сила, краса, багатство, авторитет. Специфічним джерелом влади виступають знання, володіння якою-небудь інформацією. Наприклад, жерці в Стародавньому Єгипті використовували знання про сонячні затемнення для зміцнення своєї влади. В минулому такою владою володіли шамани і чаклуни, сьогодні – вчені, викладачі, політики, професіонали.

М. Вебер джерелами влади вважав:

1. Насильство (фізична сила, зброя, організована група, особистісні характеристики, загроза застосування сили)
2. Авторитет (сімейні та соціальні зв’язки, харизма, експертні (спеціальні) знання, віра)
3. Право (положення та повноваження, контроль над ресурсами, звичай і традиція)