Нормативні і девіантні технології
Нормативні і девіантні технології
По критерію ступеня і характеру регламентації діяльності розрізняють нормативні та девіантні технології.
Нормативні політичні технології – це способи діяльності, прийоми й методи, зумовлені існуючими в суспільстві (організації) законами, нормами, традиціями, звичаями.
Девіантні політичні технології – це способи діяльності, прийоми й методи діяльності, що відхиляються від вимог, законів, норм, традицій і звичаїв. До них належить цілий спектр так званих «сірих», «чорних» політичних технологій: «злив» компромату на своїх політичних супротивників, шантаж, витік інформації, наклепи тощо.
Як показала практика, саме під час виборів до органів вищої державної влади, спостерігається небувалий розквіт подібного роду технологій. Суб’єкти впливу і влади нерідко переходять до “зливу компромату “, шантажу, витокам інформації, наклепу, а в ряді випадків навіть до терору, організації змов, путчів і т.д.
Дуже часто такі форми діяльності стають джерелами не тільки скандалів, але і криз, що міняють протягом політичного процесу, розстановку сил в суспільстві.
Суспільству і державі важливо зрозуміти способи запобігання використання таких технологій боротьби за владу. Проте вже сьогодні стає ясно, що в сучасному суспільстві з деякими прийомами подібного роду боротися практично неможливо. Наприклад, враховуючи поширення сучасних засобів зв’язку, чисто технічно не вдається запобігти електронному шпигунству та іншим аналогічним прийомам діяльності.
До нормативних і девіантних типів політичних технологій близькі наявній тіньові способи досягнення влади.
Наявні політичні технології виражають публічний характер влади й проявляються в різних формах діалогу влади із громадськістю. Однак такого роду прийоми часто мають суто демонстраційний, ” виставковий ” характер, орієнтуються на комунікативний процес з громадською думкою та створення у ній образу активної та ефективної влади.
Тіньові політичні технології управління й влади здійснюються в різних формах маніпулювання владних структур засобами й ресурсами за спиною громадськості, способи прийняття рішень за межами законно встановлених процедур.