Накладення прокурором грошових стягнень на учасників кримінального провадження

Накладення прокурором грошових стягнень на учасників кримінального
провадження за порушення процесуальних норм

Одним із видів
забезпечення кримінального провадження визначених в п.2 ст. 131 КПК є накладення
грошового стягнення.

Стаття 144 КПК містить загальні положення
накладення грошового стягнення:

Грошове стягнення
може бути накладено на учасників кримінального провадження за невиконання процесуальних
обов’язків.

Грошове стягнення
накладається: під час досудового розслідування – ухвалою слідчого судді за клопотанням слідчого, прокурора чи за
власною ініціативою, а під час судового провадження – ухвалою суду за клопотанням прокурора чи за власною ініціативою.

Стаття 145. Клопотання про накладення грошового
стягнення:

У клопотанні
про накладення грошового стягнення на особу під час досудового розслідування зазначаються:

1) найменування
кримінального провадження та його реєстраційний номер;

2) процесуальний
статус особи, про накладення грошового стягнення на яку заявлено клопотання, її
прізвище, ім’я, по батькові та місце проживання;

3) обов’язок,
який покладено на особу цим Кодексом чи ухвалою слідчого судді;

4) обставини,
за яких особа не виконала обов’язок;

5) відомості,
які підтверджують невиконання особою обов’язку;

6) прізвище,
ім’я, по батькові та посада слідчого, прокурора;

7) дата та місце
складення клопотання.

До клопотання
додаються копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує свої доводи.

Стаття 146. Розгляд питання про накладення
грошового стягнення на особу

Під час досудового
розслідування клопотання слідчого, прокурора про накладення грошового стягнення
на особу розглядається слідчим суддею не пізніше трьох днів із дня його надходження
до суду.

Про час та місце
розгляду клопотання повідомляється службова особа, яка його внесла, та особа, на
яку може бути накладено грошове стягнення, проте їх неприбуття не перешкоджає розгляду
питання.

Під час судового
провадження питання про накладення грошового стягнення на особу розглядається негайно
після його ініціювання.

Слідчий суддя,
суд, встановивши, що особа не виконала покладений на неї процесуальний обов’язок
без поважних причин, накладає на неї грошове стягнення. Копія відповідної ухвали
не пізніше наступного робочого дня після її постановлення надсилається особі, на
яку було накладено грошове стягнення.

Стаття 147. Скасування ухвали про накладення
грошового стягнення

Особа, на яку
було накладено грошове стягнення та яка не була присутня під час розгляду цього
питання слідчим суддею, судом, має право подати клопотання про скасування ухвали
про накладення на неї грошового стягнення. Клопотання подається слідчому
судді, суду, який виніс ухвалу про накладення грошового стягнення.

Слідчий суддя, суд, визнавши доводи особи обґрунтованими, може самостійно скасувати ухвалу
про накладення грошового стягнення, а в іншому випадку – призначає судове засідання
для розгляду клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення. Особа, яка подала клопотання, а також слідчий, прокурор, за клопотанням якого було
накладено грошове стягнення, повідомляються про місце та час розгляду клопотання,
проте їх неприбуття не перешкоджає такому розгляду.

Якщо підозрюваний,
обвинувачений, свідок, потерпілий, цивільний відповідач, який був у встановленому
КПК України порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки
про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з’явився без поважних
причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове
стягнення у розмірі:

1. від 0,25 до 0,5
   розміру мінімальної заробітної плати – у випадку неприбуття на виклик слідчого,
   прокурора;
2. від 0,5 до 2
   розмірів мінімальної заробітної плати – у випадку неприбуття на виклик слідчого
   судді, суду.

За злісне ухилення
від явки свідок, потерпілий несе відповідальність, встановлену законом.