Підстави та порядок відмови від обвинувачення

Підстави та порядок відмови від обвинувачення

Стаття 340 КПК. Відмова від підтримання державного
обвинувачення:

Якщо в результаті
судового розгляду прокурор дійде переконання, що пред’явлене особі обвинувачення
не підтверджується, він повинен відмовитися від підтримання державного обвинувачення
і викласти мотиви відмови у своїй постанові, яка долучається до матеріалів кримінального
провадження. Копія постанови надається обвинуваченому, його захиснику, потерпілому,
його представнику та законним представникам, а також представнику юридичної особи,
щодо якої здійснюється провадження.

У разі відмови
прокурора від підтримання державного обвинувачення в суді головуючий роз’яснює потерпілому
його право підтримувати обвинувачення в суді.

Якщо потерпілий
висловив згоду на підтримання обвинувачення в суді, головуючий надає йому час, необхідний
для підготовки до судового розгляду.

Потерпілий, який
погодився підтримувати обвинувачення в суді, користується всіма правами сторони
обвинувачення під час судового розгляду.

У випадку, передбаченому
частиною третьою цієї статті, кримінальне провадження за відповідним обвинуваченням
набуває статусу приватного і здійснюється за процедурою приватного обвинувачення.

Повторне неприбуття в судове
засідання потерпілого, який був викликаний у встановленому КП Кодексом порядку (зокрема,
наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом
у інший спосіб), без поважних причин або без повідомлення про причини неприбуття
після настання обставин, передбачених у частинах другій і третій цієї статті, прирівнюється
до його відмови від обвинувачення і має наслідком закриття кримінального провадження
за відповідним обвинуваченням