Поняття і зміст державного обвинувачення

Поняття і зміст державного обвинувачення

У статті 121
Конституції України чітко визначається одна з основних конституційних функцій прокуратури
– підтримання державного обвинувачення в суді. Цю функцію закріплено і в
Законі України “Про прокуратуру” (п. 1 ст. 5). Вимоги цих законодавчих
актів визначають, що прокурор зобов’язаний підтримувати державне обвинувачення в
суді у всіх кримінальних справах, які надійшли до нього з обвинувальним висновком
і які він направив до суду.

Сукупність дій
прокурора з відстоювання перед судом висновку про винність підсудного прийнято називати
“державним обвинуваченням“.

ЗУ «Про
прокуратуру» ст. 22. Підтримання державного обвинувачення в суді

Прокурор підтримує
державне обвинувачення в судовому провадженні щодо кримінальних правопорушень, користуючись
при цьому правами і виконуючи обов’язки, передбачені Кримінальним процесуальним
кодексом України.

Поняття і суть
обвинувачення в юридичній літературі висвітлено недостатньо, підходи науковців до
його розуміння різні.

Не зупиняючись
на аналізі наявних у спеціальній літературі підходів щодо цього питання, узагальнивши
їх, можна стверджувати, що більшість науковців і практиків під обвинуваченням розуміють:

Опис у процесуальних
документах злочинної дії чи бездіяльності, інкримінованої конкретній особі.

Процесуальну
діяльність уповноважених законом органів та осіб, спрямовану на викриття винного
у вчиненні кримінального правопорушення і його засудження.