Формування нової літературної мови І.Котляревський

Формування нової літературної мови І.Котляревський

Традиційно початком національного відродження нової доби вважають появу у 1798 році перших трьох частин «Енеїди» Івана Котляревського – поеми, якій судилася слава першого твору нової української літератури. Створена на матеріалі суспільного життя України другої половини 18 ст «Енеїда» показала світові український народ з його історією, мовою, звичаями, віруваннями, побутом. Зроблено це було настільки майстерно, що поему Котляревського вважають енциклопедією українського життя. Написана розмовною мовою, розрахована на сприйняття найширшими колами, «Енеїда» утверджувала дух козацького товариства, Перед Котляревським постало питання: якою мовою писати Чи ж можна про життя народу писати мертвою книжною мовою Іван Петрович зробив вибір і почав писати «мужичою», тобто народною мовою. Правда, народну мову зустрічаємо в нашій літературі й до Котляревського: в інтермедіях, сатиричних віршах, але там народна мова була засобом пародії, низького стилю, бо для високих літературних жанрів її вважали непридатною.

Котляревський стояв також біля джерел сучасного українського театру. Будучи директором Полтавського театру, він написав для нього дві п’єси – «Москаль-чарівни», «Наталка Полтавка».

Творцем української літературної мови з повним правом вважається Іван Котляревський (1769–1838). Народився в сім’ї полтавського канцеляриста, вчився в семінарії для сербських переселенців, що знаходилася в Полтаві.

Прикметною складовою творчості І.Котляревського є запозичення літературних задумів у інших авторів і перероблення їх у досконалішому вигляді. Найвідоміший його твір «Енеїда» – є такою переробкою однойменного твору російського автора Осипова, який своєю чергою запозичив сюжет у австрійського письменника А.Блюмавера. Останній був принциповим прихильником реформ Йосифа ІІ і його сатира висміювала католицьке духовенство, тобто мала соціально-критичну спрямованість.

Іншою особливістю творчого доробку Котляревського був помітний вплив російської літератури. Сюжет «Наталки Полтавки» навіяний творами російського автора О.Шаховського, а російські водевілі вплинули на появу «Москаля-чарівника» та формування жанру української комічної оперети. Російська література сформувала Котляревського як майстра, привернувши його увагу до народної мови і народного побуту.

На творчість І.Котляревського вплинуло його походження, той старосвітський побут, який на межі століть ще не був зруйнований, звідки знання народної мови, прикмет повсякденного життя, культурних традицій і звичаїв Полтавщини – серця України. Українські традиції, звичаї, на яких виховувався майбутній майстер, провінційний побут українського дворянства, в якому він жив, згодом поєдналися з новими європейськими ідеями, літературними впливами. У творчості І.Котляревського “схрестилися” «українське» ХVIII ст. і нове, «романтичне», ХІХ століття.

Заслуга І.Котляревського полягає в пробудженні інтересу до українського гумору, побуту, мови, що формувало основи української самосвідомості, сприяло культурно-літературному відродженню.