65. Система міжнародних відносин та їх типологізація

Система міжнародних відносин та їх типологізація

Існують різні трактування серед поняття системності в сфері міжнародних відносин. Вітчизняні дослідники розглядають систему міжнародних відносин як конкретно-історичну форму політичної організації міжнародних відносин, яка закріплюється в договорах і угодах і відображає як співвідношення (баланс сил), так і специфіку відносин між державами, які входять у систему.

В якості загальної дефініції поняття “система міжнародних відносин” означає самодостатню та спроможну до саморегуляції систему (комплекс) взаємодії суб’єктів міжнародних відносин на рівні держав, міжнародних організацій та акторів недержавного рівня. При цьому головним системоутворюючим елементом служать саме відносини та інші форми взаємодії як всередині системи (між її компонентами), так поза її межами (відносини з зовнішнім середовищем системи).

Відносини між державами протягом багатьох століть постійно змінювалися. Минуло багато часу перш ніж міжнародні відносини інтегрувалися у всесвітню систему. Багато істориків і теоретиків міжнародних відносин вважають, що остаточно глобальна система міжнародних відносин склалася лише до початку ХХ століття.

Система міжнародних відносин залежить від тих відносин, які складалися між державами в той чи інший період розвитку людського суспільства. Але ставши важливим чинником світової політики, вона в свою чергу впливала і на розвиток міждержавних відносин і на зовнішню політику окремих країн.

Однією з головних віх у розвитку міжнародних відносин став Вестфальський мирний договір. Він був підписаний після закінчення тридцятирічної війни в Європі і поклав початок принципу державного або національного суверенітету. Створена у слід система міжнародних відносин стала називатися в літературі і в практиці Вестфальською системою світу. Основою цієї структури стала держава.

Основою системи МВ і головними факторами її стабільного існування є баланс сил, що розуміється як співвідношення військових і економічних потенціалів, політичної ваги і впливу держав, які входять у систему, в першу чергу великих держав, в певний історичний момент часу.

Кожна система МВ характеризується певною стійкістю, яка залежить від рівноваги балансу сил, яке лежить в її основі. Рівновага являє собою такий стан балансу сил, при якому стає неможливим домінування однієї або кількох держав.

У теорії міжнародних відносин виділяють в історичній ретроспективі такі типи систем:

– “Вестфальська система міжнародних відносин“, виникла в 1648 р. після закінчення Тридцятирічної війни; їй притаманна ідея “Балансу сил”;

– “Віденська система міжнародних відносин” виникла після закінчення Наполеонівських воєн в 1814 р., їй притаманна ідея “Європейського концерту”;

– «Версальсько-Вашингтонська система міжнародних відносин» стала результатом Першої світової війни;

– “Ялтинсько-Потсдамська система міжнародних відносин” склалася після Другої світової війни і лягла в основу біполярного світу по лінії протистояння Схід (блок соціалістичних держав) – Захід (капіталістичний світ).

Ялтинсько-Потсдамська система завершилася в 1991 р. з розпадом СРСР і припиненням біполярного протистояння.

Володарі ядерної зброї та їх геополітичні наміри: сучасний стан 

Офіційно в світі налічується п’ять ядерних держав: Російська Федерація, США, Франція, Китай і Великобританія. Тим часом, ядерною зброєю також володіють Індія і Пакистан, а, за деякими даними, і Ізраїль та КНДР.