70. Колоніальне минуле країн Африки

Колоніальне минуле країн Африки та сучасні стратегії відновлення «безкорисного колоніалізму»

З давніх часів у Африці склалися могутні держави: Єгипет, Гана, Малі, Конго з високою для свого часу культурою. Але з XV ст. починається вторгнення європейців у Тро­пічну Африку, яке супроводжується колонізацією земель та вивезенням невільників до Америки. Це призвело до спустошення великих територій та їх господарського занепаду. На політичній карті Африки початку XX ст. залишилося тільки дві незалежні країни – Ефіопія і Ліберія. Усі інші території були поділені між європейськими країнами. Найбільші площі колоній дісталися Франції, Великій Британії та Португалії. Мали володін­ня в Африці також Німеччина, Італія, Іспанія та Бельгія. Деколонізація континенту розпочалася з 50-х pp. XX ст. Розпад колоніальних імперій поширився з Північної Африки. Тут першими здобули незалежність Лівія, Туніс, Марокко та Судан. Під їхнім впливом визвольний рух перекинув­ся на Тропічну Африку. У 60-х pp. звільнилося понад 30 африканських країн. У 1990 р. стала незалежною остання велика колонія на материку — Намібія. У 1993 р. зі складу Ефіопії виокремилась Ерітрея.

На сучасній політичній карті Африки більш як 50 великих і малих держав. І хоча вже немає колоній, багато країн усе ще перебувають у економічній залежності від колишніх власників. Майже всі країни Африки за рівнем розвитку господарства слаборозвинуті або середньорозвинуті. Високо розвинутою державою є тільки Південна Африка. Найбільшими країнами на півночі материка є Єгипет, Лівія, Алжир, Марокко, Судан, в Центральній Африці – Заїр, Конго, на півдні – Південна Африка.

Однак для більшості африканських держав проблеми продовжу­ють накопичуватися. Помітною стає тенденція до зниження темпів зростання валового національного продукту. Зростання виробництва значно від­стає від темпів приросту чисельності населення. Голод, злидні, масові епідемії і захворювання, серед яких останнім часом катастрофічно швидко поширюється СНІД. Без допомоги світового співтовариства, в першу чергу країн Заходу, проблеми відсталості не будуть розв’язані.