71. Виникнення, загальне спрямування та еволюція «руху неприєднання»
Виникнення, загальне спрямування та еволюція «руху неприєднання» в геополітичних координатах
Сам рух офіційно було створено 25 державами на Белградській конференції у вереснi 1961 р. Його створенню передувала Бандунгська конференція 1955 р.
Рух неприєднання – міжнародна організація, що об’єднує 120 держав світу на принципах неучасті у військових блоках (під якими на момент заснування організації малися на увазі, перш за все – Організація Північноатлантичного договору (НАТО) і Організація Варшавського договору, а також Організація Центрального Договору, Організація Договору Південно-Східної Азії, АНЗЮС і т. п.), боротьба проти імперіалізму і колоніалізму, за права пригноблених народів, що не менш актуально і зараз.
Рух неприєднання насправді сформувався з метою боротьби проти колоніалізму, імперіалізму і нового колоніалізму, об’єднання країн, що розвиваються, встановлення ліберальних та незалежних від наддержав політичних та економічних відносин з метою підтримки миру і безпеки між державами-членами.
Незважаючи на те, що основна ідея Руху неприєднання – відмова від участі у військових блоках, перед учасниками Руху регулярно постає необхідність вироблення спільної позиції з тих чи інших конфліктів. У більшості випадків в русі немає єдності в підходах щодо конфліктів.
Події останнього десятиліття у світовій геополітиці стали причиною різних відносин і підходів до одних і тих же проблем з боку країн-учасниць Руху. Існують як країни-прихильники якихось революційних змін і політичних процесів на Близькому Сході, так і противники. Все це – поділ і різні підходи – відбивається на роботі самітів Руху неприєднання.
Так, на саміті Руху неприєднання в Тегерані вибухнув єгипетсько-сирійський скандал, викликаний виступом президента Єгипту Мохаммеда Мурсі, під час якого делегація Сирії покинула зал засідань. Єгипетський лідер охарактеризував уряд Сирії як «репресивний» і закликав до мирного встановлення демократичного режиму в цій країні, а іранський дипломат запропонував свою країну як миротворця.
Рух об’єднує 120 держав, які становлять більше двох третин членів ООН. Із загальної кількості Руху неприєднання 38 з Азії, 53 держави з Африки, 26 держав з Латинської Америки і одне з Європи (Білорусь) є офіційними членами, а Гаїті, Сент-Кітс і Невіс – нові члени, які приєдналися до Руху. 15 держав і 7 міжнародних організацій мають статус спостерігачів.