Берестейська унія 1596 р.

Берестейська унія
1596 р.

Ініціаторами укладення унії вважаються єпископи: Г. Балабан, К. Терлецький, І. Потій, Д. Зборуйський та Л. Пельчинський. У 1595 р. справа унії була погоджена з папою Клементом VII. Проте її офіційне проголошення відбулося
в жовтні 1596 р. на церковному соборі у Бересті. З 8-ми єпархій Київської
митрополії унію прийняли 6: Київська, Володимиро-Волинська, Турово-Пінська,
Луцька, Холмська, Полоцька (Перемиська та Львівська прийняли її відповідно 1692
р. та 1700 р.).

Причини укладення унії:

• прагнення католицької
  церкви розширити свій вплив і підпорядкувати православних папі римському;
• Річ Посполита
  вважала єдину віру чинником, що укріплює державу, і розцінювала унію як
  перехідний етап до чистого католицизму;
• православні духовенство
  і знать намагалися позбавитися нерівноправності з католиками, посилити свої
  позиції, досягти зближення із західноєвропейською культурою.

В результаті Берестейської унії (1596 р.): 

• було утворено Українську
  греко-католицьку церкву завдяки об’єднанню православної і католицької церкви;
• українська церква
  зберігала східний обряд, церковно-слов’янську літургічну мову, право заміщення
  духовних посад, вживання старого календаря, право нижчого духовенства
  одружуватись;
• визнавалася
  зверхність римського папи як першоієрарха всієї християнської церкви та було
  прийнято учення католицької церкви;
• православне
  духівництво, шляхта та міщани зрівнювались у правах з католиками, українським
  єпископам були обіцяні місця в сенаті. Уніатським митрополитом собор затвердив
  Михайла Рогозу.
• Однак не все
  духовенство та українське суспільство погодилося на унію. Простий люд, інколи й
  шляхта виступали на захист православної віри. Найбільший опір чинили міщани
  Львова і Києва. Проти унії також рішуче виступало Запорізьке козацтво.

Берестейська
церковна унія 1596 р. призвела до
боротьби православних із греко-католиками, що в свою чергу призвело до загострення релігійних суперечностей в українському суспільстві.